WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРОЛЬОТУ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ ОЧЕРЕТЯНОК У ЗАКАЗНИКУ "ЧОЛГИНСЬКИЙ"


О. Закала, Т. Лисачук


     Для аналізу використані матеріали відлову очеретянок в час літньо-осінньої міграції за вісім польових сезонів.
     Очеретянки - одна з небагатьох груп птахів, котрі постійно тісно пов'язані із заростями очерету і в Чолгинському орнітологічному заказнику, де частка цих заростей становить 25-30 % території. Найбільше такий зв'язок прослідковується у великої (Acrocephalus arundinaceus) та ставкової (A. scirpaceus) очеретянок. Чагарникова та лучна очеретянки (A. scirpaceus, A. schoenobaenus) для гніздування можуть використовувати і інші навколоводні рослинні угруповання, навіть, без наявності очерету. Завдяки використанню методу відлову птахів павутинними сітками вдалося виявити (два спостереження) ще один вид - очеретянку індійську (A. agricola), котра раніше не була зареєстрована на Заході України. Цей вид, швидше за все, є рідкісним або випадковим мігрантом території заказника.
     Птахи роду Acrocephalus є наймасовішими мешканцями заростей очеретів, інші види (біля 40) використовують їх тільки для ночівель або є малочисельними мігрантами, що за відсутності інших угруповань високих рослин вимушені використовувати очерет під час перельотів.
     Велика очеретянка гніздується в густих заростях високих очеретів по берегах різноманітних водойм, в заплавах малих і великих рік, стариць. Значно рідше трапляється в заростях верб і в густій кроні дерев, а також в старих садах біля води. Головні умови гніздування цього виду - очерет і вода. Тип водойми суттєвого значення не має (Симкин, 1990).
     Ставкова очеретянка - форма екологічно близька до великої очеретянки, гніздується в заростях очеретів і рогозу, рідше - в заростях осоки та інших навколоводних рослин, навіть у невеликих острівцях очерету, інколи - на вологих чи залитих водою ділянках в культурних ландшафтах із заростями чагарників, дерев і густого різнотрав'я. Екологічно близький вид очеретянка велика заселяє високі рогози з товстими стеблами, а ставкова - тільки низькі та густі площі очерету з тонкими стеблами. В багатьох місцях ставкова очететянка разом з лучною гніздується і на території великих гніздових ділянок великої очеретянки, яка в цьому випадку стає домінантом групи (Симкин, 1990).
     Лучна очеретянка гніздується по краях водойм, які поросли чагарниками, очеретом, осокою і високою травою, а також в кущах верб.
     Чагарникова очеретянка здатна гніздуватися в доволі сухих і віддалених від водойм місцях, охоче заселяє річкові долини, зарослі вербами береги озер, дуже полюбляє зарості кропиви (Симкин, 1990).
     За вісім сезонів роботи ЗУОС відловлено 6654 особин очеретянок. Аналіз їх кількості показав, що більше половини птахів (56 %) становить лучна очеретянка, біля 33 % - ставкова, решта видів - лише близько 10 % від загальної кількості. Аналіз даних за усі сезони показує, що відносна кількість відловлених великих та ставкових очеретянок збільшується (тренди додатні), а чагарникових та лучних зменшується (тренди від'ємні).

     Рис. 4.22. Динаміка відловів очеретянок.

     Для аналізу динаміки відловів очеретянок до уваги бралися лише чотири види, що були присутні у всі сезони робіт. Як бачимо з графіка (Рис. 4.22.), кількість відловлених великих та чагарникових очеретянок по сезонах істотно не змінюється (CV > 6 %), а у ставкових та лучних коливається у великих межах (CV - 15-18 %).
     Виявлений тісний негативний кореляційний зв'язок (-0.95, достовірність 99.5 %) між динамікою відлову лучної та ставкової очеретянок. Криві їх відлову мають дзеркальне відображення. Мінімум кількості відловлених особин ставкової очеретянки співпадає з максимумом лучних і, навпаки. Це може свідчити про близькі екологічні вимоги до умов середовища даних видів. Оскільки А. schoenobaenus є найбільш агресивним птахом серед очеретянок роду Acrocephalus і часто займає гніздові ділянки ставкової очеретянки, то збільшення кількості лучних очеретянок у відловах може говорити про пригнічення ними ставкових очеретянок, а зменшення кількості - про зменшення тиску.

     Рис. 4.23. Перекривання харчових раціонів деяких очеретянок (пари: A.s.-A.sch. - ставкова-лучна; А.а-A.sch. - велика-лучна; A.sch.-А.р. - лучна-чагарникова) (Казлаускас и др, 1986).

     Крім того, виявлене перекривання харчових раціонів даних видів (75 %). Існує також середній негативний кореляційний зв'язок між динамікою відлову лучної та великої очеретянок (-0.56), що теж можна пояснити перекриванням харчових раціонів (Рис. 4.23.). Між динамікою відлову інших видів очеретянок кореляційних зв'язків не виявлено.
     Подібність морфометричних та екологічних параметрів ставкової та чагарникової очеретянок призводить до можливого їх схрещування. Щороку нами відловлювалися птахи, що визначалися як "гібриди". Їх частка в період 1999-2002 рр. досягала 3-15 %. Визначення "гібридів" (A. scirpaceus/palustris) є проблематичним, оскільки немає достовірної різниці в морфометричних показниках. Виникнення їх є можливим на межі біотопів гніздування ставкових і чагарникових очеретянок і в періоди, коли умови середовища змінюються досить різко. A. scirpaceus в період розмноження займає ділянки в асоціаціях берегових рослин, основу яких складає дрібний, але густий очерет і є менш пластичним у виборі гніздового біотопу, ніж A. palustris, яка освоює найрізноманітніші ландшафти, як річкові долини із заростями верб, так і інші водойми з високим і густим різнотрав'ям.
     Як зазначає Ф. Лемайр (1977), випадки утворення змішаних пар в очеретянок можна пояснити як помилку самця при виборі місцеіснування у змінному середовищі і помилку самки у виборі статевого партнера. Можливо, самки чагарникової очеретянки мають менш чітко обмежений стереотип видової пісні, що підвищує ймовірність виникнення змішаної пари саме самцем ставкової і самкою чагарникової очеретянок.

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster