WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТНЬО-ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ ЛУЧНОЇ ОЧЕРЕТЯНКИ (ACROCEPHALUS SCHOENOBAENUS) В ОРНІТОЛОГІЧНОМУ ЗАКАЗНИКУ "ЧОЛГИНСЬКИЙ"


О. Закала


     Збір матеріалу охоплює термін з липня по вересень у 1995-2000 рр. Дні роботи літнього табору показує Таблиця 4.2. Вилов птахів проводився "павутинними" сітками.

     Рис. 4.14. Крива інтенсивності вилову лучної очеретянки (1995-2000 рр.).

     Для лучної очеретянки характерний розтягнутий термін осінньої міграції. Початок осінніх переміщень виду в різних місцях характеризується збільшенням чисельності особин і формуванням в денний час зграйок. На Львівщині, за нашими даними, проліт триває з 30 липня до кінця вересня, а за даними Ф. Й. Страутмана (1963) - з середини до кінця вересня, хоч деякі особини можуть затримуватися до 4-5 жовтня.
     Чисельність очеретянок піддається значній щорічній варіації. Найвища інтенсивність вилову (ІВ) лучної очеретянки відмічена в 1996 р. У 1997 р. вона різко знизилась, в 1998 р. незначно збільшилась, а в 1999 р. знову досягла високого рівня (Рис. 4.14.).

     Рис. 4.15. Динаміка інтенсивності відлову лучної очеретянки протягом літа 2000 р.

     Такі результати можна пояснити різними погодними умовами у різні роки, які мають вирішальне значення на забезпеченість птахів потрібним кормом, визначають успішність розмноження і вильоту молоді з гнізд, а також подальшу їхню долю.
     ІП птахів змінюється протягом літа (по пентадах і по днях). Аналізуючи пентадну інтенсивність прольоту лучних очеретянок виявлено їх хвилеподібний характер. Зокрема, в 2000 р. можна відмітити тенденцію до її збільшення між першою і другою пентадами, дуже повільне її зменшення в другій (3-7.08), третій (8-12.08) і четвертій (13-17.08) пентадах, різкий спад між четвертою і п'ятою (18-22.08) пентадами з мінімумом в п'ятій і різке збільшення інтенсивності прольоту між п'ятою і шостою (23-28.08) пентадами. (Рис. 4.15.).

     Рис. 4.16. Динаміка інтенсивності відлову лучної очеретянки протягом літа 1998-1999 р. по пентадах.

     Слід відмітити, що інтенсивність прольоту лучної очеретянки вкінці літа (по пентадах) відрізняється в різні роки і піки її можуть не співпадати, або навіть пік максимальної ІВ одного року може співпадати з найменшим значенням ІВ, яка залежить в основному від запасів і доступності корму, необхідного птахам для поповнення жирових запасів. (Рис. 4.16.). Це в значній мірі залежить від погоди, а оскільки погодні умови в різні роки відрізняється, то виявлена і різниця в динаміці інтенсивності прольоту птахів, які здійснюють міграцію.
     Картина інтенсивності вилову птахів по днях має характер кривої, на якій можна виділити ділянки з максимальним та мінімальним її значенням (Рис. 4.17.).

     Рис. 4.17. Динаміка інтенсивності відлову лучної очеретянки протягом періоду відлову в 2000 р.

     Величина інтенсивності прольоту не визначається якимось одним фактором, а залежить від поєднання різних факторів як екзогенної (наявність опадів, вітру, температура, погана видимість і т. д.) так і ендогенної природи (величина енергетичних запасів, міграційна активність). Тому піки інтенсивності прольоту по днях і по пентадах не можна пояснити однозначно лише погодними умовами, хоч вони мають важливе значення. Мінімальну ІП 29 липня в значній мірі можна пояснювати високою хмарністю, високі температури затримують літньо-осінню міграцію (18-21 серпня), а низькі її провокують (23-24 серпня) (Рис. 4.17.).
     Виявлена залежність інтенсивності прольоту протягом дня. Найбільш інтенсивним є проліт птахів в очеретах з 6.оо до 7.оо (24 %), до 11оо спостерігається різкий спад (до 7.3 %), від 13.оо до 18.оо повільний спад, далі незначний підйом з піком в 20.оо (2.4 %). Отже, інтенсивність прольоту лучних очеретянок максимальною є зранку і протягом дня має тенденцію до спаду з незначним піком ввечері (Рис. 4.18.).

     Рис 4.18. Частка птахів виловлених протягом дня (2000 р.).

     Осінні переміщення птахів залежать від ходу річного циклу, віку, фізіологічного стану мігрантів, їх енергетичних ресурсів, а також від екологічних параметрів середовища, що визначаються розвитком атмосферних процесів. На перельоти птахів негативно впливають: зустрічні і бокові вітри (сповільнюють політ, викликають знос), хмарність, туман (погіршують астрономічну орієнтацію і видимість землі), дощ (охолодження і збільшення ваги птахів, які летять). Синоптичні процеси і погодні умови мають першочергове значення, оскільки від них залежать аеродинаміка польотів і орієнтаційні можливості птахів-мігрантів (Назаренко, Амонский, 1986).

     Рис. 4.19. Частка птахів у відловах 20.08. 2000 р. (температура з 13оо до 14оо 45о С).

     Основною причиною варіації як строків, так і чисельності птахів, мабуть, є дія зовнішніх факторів, в першу чергу температури (Чернецов, 1998). Інтенсивність прольоту птахів протягом дня по годинах істотно залежить від неї. В пору дня з висом значенням температури в обідні години птахи у відловах не трапляються. Це можна пояснити тим, що птахи захищають себе від надмірної втрати енергії на охолодження тіла. Діяльність птаха при високій температурі вимагає додаткової енергій на охолодження, яка не компенсується спожитим за цей час кормом. (Рис. 4.19.).
     Осіння міграція проходить інтенсивніше при прохолодній погоді. Температура повітря впливає на перелітних птахів подвійно: як безпосередній зовнішній стимулятор міграцій і як стимулятор внутрішнього (фізіологічного) стану в птахів.
     У дні з високим значенням температури повітря в обідню пору та при несприятливих погодніх умовах (дощ і вітер) птахи у виловах не траплються (Рис. 4.19., 4.20.).

     Рис. 4.20. Частка птахів у виловах протягом 25.08.2000 (починаючи з 13оо і до вечора падав дощ і був сильний вітер).

     Таким чином слід відмітити, що птахи зменшують свою активність, при умовах, які вимагають значних енергетичних витрат для підтримання нормального стану (висока температура, сильний вітер чи дощ).
     Аналіз птахів за жировими запасами свідчить про те, що більшість з них мають середні їх запаси.
     У виловах найбільша кількість птахів мали жирові запаси класу Т2 (61.6 %), набагато менша кількість птахів з класом жирності Т1 (12.1 %) і Т3 (14.7 %), ще менше з Т4 (8.5 %). Незначна кількість птахів з Т0 (2.1 %) і Т5 (0.95 %).
     Аналізуючи розподіл птахів за жирністю по пентадах, слід відмітити, що для останніх пентад характерне збільшення частки птахів вищих категорій жирності (Рис. 4.21.).

     Рис. 4.21. Частка птахів певної жирністі по пентадах (2000 р.).

     Розподіл птахів з певною жирністю протягом дня теж має певні закономірності. Зокрема, птахи з класом жирності То траплялися у виловах лише в першій половині дня. Тому можна припустити, що це птахи, які спустилися поповнити свої жирові запаси для того, щоб далі здійснювати міграцію. Птахи з жирністю Т5 теж зустрічаються лише в першій половині дня, проте якихось висновків ми робити не можемо через малу вибірку даних.
     Стратегія очеретянок направлена на те, щоб раніше почати міграцію, набрати запаси енергії для переміщення в південні райони Європи, де є більш сприятливі погодні і кормові умови для накопичення жиру.
     Припускають, що хвилеподібний характер прольоту лучної очеретянки залежить від рівня накопиченого в їхньому тілі жиру. Очеретянки летять зграйками. Першими відлітають птахи, які вже достатньо поповнили енергетичні запаси для здійснення перельоту. Багаторічні роботи по вивченню фізіологічних основ міграції горобиних виявили наявність контролю через фотостимуляцію всього річного циклу і підтвердили залежність між спонуканням до міграції і рівнем енергетичних запасів птахів (Блюменталь, 1967).

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster