WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЇ ЖОВТИХ ПЛИСОК MOTACILLA FLAVA У ЗАКАЗНИКУ "ЧОЛГИНСЬКИЙ"


А. Затушевський


     Дослідження міграції жовтих плисок в заказнику "Чолгинський" проводяться з 1995 р. Поряд з проведенням візуальних спостережень за міграцією птахів їх відловлювали і кільцювали за загально прийнятою методикою (Busse, 2000).
     За 8 років роботи табору було закільцьовано 9086 особин жовтих плисок, що складає 42.8 % від усіх закільцьованих птахів.

     Рис. 4.12. Віковий розподіл птахів відловлених у 2001 р.

     Велика частка жовтих плисок серед відловлених птахів пов'язана з особливостями біотопу в якому встановлюються сітки для відлову горобиних, а саме - очеретяні зарості, в яких розташоване місце ночівлі даного виду. В окремі роки там ночують близько п'ять-сім тисяч плисок (Шидловський, 2002 у друці).
     У 1995 р. використовувалися для відлову тільки чотири сітки, які стояли на краю очеретяних заростей і не могли перекрити шлях прольоту плисок на місце ночівлі, тому їх було відловлено найменше. У наступні роки відлов проводили приблизно одинаковою кількістю сіток і практично в одному і тому ж місці.

     Рис. 4.12. Динаміка відлову плисок у серпні 2001р (в перерахунку за день в 1 сітку)

     Кількість зловлених і закільцьованих плисок з 8 по 30 серпня 2001 р. поступово спадала, а в дні з поганими погодними умовами (постійний сильний дощ) активність птахів практично рів-нялася нулю (11 серпня) (Рис. 4.13.). Віковий розподіл відловлених птахів показаний на Рис. 4.12.
     У 2001 р. 92.1 % жовтих плисок було закільцьовано ввечері (з 20 до заходу сонця) і тільки 7.9 % - зранку (~ 7 години) (Рис. 4.13.). Це пов'язано з тим, що плиски залітають у сітки зранку - коли стартують, і ввечері - коли летять на місце ночівлі (Шидловський, 2002 у друці). Зранку, птахи летять на навколишні пасовища і береги водойм, де вони харчуються, над очеретами, а на ночівлю плиски летять зграями, на меншій висоті по постійних "стежках" в очереті, тому ввечері вони частіше потрапляють у сітки.

     Рис. 4.13. Кількісне співвідношення відловлених плисок протягом дня у 2001р.

     У птахів, відловлених у 2001 р. між самками і самцями виявлено достовірну різницю у розмірах (Таблиця 4.1.). Серед мігруючих птахів, у яких вдалося визначити підвид, основну масу складають жовті плиски, що належать до номінативного підвиду Motacilla flava flava, хоча у 2001 р. було відловлено самця Motacilla flava thunbergi.

Таблиця 4.1. Основні морфометричні показники птахів відловлених у 2001 р.
  Цівка
M±m
(σ, n)
Min-max
Дзьоб
M±m
(σ, n)
Min-max
Крило
M±m
(σ, n)
Min-max
Хвіст
M±m
(σ, n)
Min-max
Вага
M±m
(σ, n)
Min-max
Всі самці 23.2±0.1
(0.9, 120)
21.2-25.3
12.4±0.1
(0.8, 103)
10.3, 13.7
82.3±.2
(2.4, 186)
73-87
71.2±0.4
(3.7, 72)
61-78
18.3±0.1
(1.2, 333)
14.5-22.0
Всі самки 23.1±0.1
(0.8, 68)
20.8-25.2
12.1±0.1
(0.9, 59)
9.4-13.7
80.6±0.2
(3.4, 193)
51-87
70.8±0.4
(3.3, 63)
59-77
17.6±0.1
(1.3, 206)
13.0-22.5
Дорослі самці 23.4±0.1
(0.8, 61)
21.2-24.9
12.6±0.1
(0.7, 57)
10.3-13.7
83.4±0.7
(3.2, 21)
73-87
72±0.8
(3.2, 15)
64-76
18.4±0.1
(1.3, 168)
15.0-21.5
Дорослі самки 23.4±0.1
(0.3, 5)
23.1-23.9
12.2±0.3
(0.6, 5)
11.5-12.8
81.7±1.8
(3.1, 3)
79-85
  17.4±0.2
(1.0, 20)
15.5-20.0
Молоді самці 23.1±0.1
(0.9, 58)
21.2-25.3
12.1±0.1
(0.9, 45)
10.4-13.4
82±0.2
(2.3, 158)
76-87
71±0.5
(3.9, 56)
61-78
18.2±0.1
(1.2, 158)
14.5-22.0
Молоді самки 23.1±0.1
(0.8, 63)
20.8-25.2
12.1±0.1
(0.9, 54)
9.4-13.7
81±0.2
(3.3, 184)
51-87
71±0.4
(3.3, 63)
59-77
17.6±0.1
(1.3, 181)
13.0-22.5

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster