WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ДЕЯКІ АСПЕКТИ НОЧІВЛІ ЖОВТИХ ПЛИСОК MOTACILLA FLAVA У ЧАС ЛІТНЬО-ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ


І. Шидловський


     Систематичне дослідження динаміки чисельності і аспекти ночівлі жовтих плисок в час літньо-осінньої міграції до цього часу на території Західної України ще не проводились. Подібного роду дослідження проводились в Англії, та деяких інших країнах Західної Європи (Chapman, 1988). Тому, метою нашої роботи було - показати деякі загальні закономірності прольоту жовтих плисок і характеру їх ночівлі, на основі візуальних спостережень проведених у Львівській області на орнітологічному стаціонарі "AVOSETTA".
     Спостереження проводились з 6 серпня по 4 вересня 1996 р., на постійній точці, звідки був огляд у всіх напрямках, на відстань, що дозволяє зір та оптика. Обліки плисок проводились у вечірні та ранкові години, коли птахи летіли на місця ночівлі або стартували з них. Кілька разів було проведено облік на самій ночівлі. На прольоті враховувались всі зграї птахів і всі поодинокі особини, що летіли у напрямку ночівлі чи звідти. Паралельно велися роботи по відлову та кільцюванню птахів павутинними сітками, які дозволили підтвердити правильність візуальних спостережень за прольотом жовтих плисок під час літньо-осінньої міграції і показали вікову структуру зграй мігрантів. За вісім років роботи табору було закільцьовано 9086 особин жовтих плисок, що складає 42.8 % від усіх закільцьованих птахів. Протягом всього періоду досліджень реєструвалися: температура повітря (зранку, в обід та ввечері), хмарність і опади.
     Літньо-осіння міграція плисок характеризується постійним зростанням чисельності птахів і має три піки: в межах 10-13, 17-20 та 25 по 28 серпня, що можна простежити на Рис. 4.10. Із збільшенням чисельності плисок на прольоті збільшується їх чисельність і на ночівлі.

     Рис. 4.10. Зміна чисельності жовтих плисок протягом серпня.

     Відмічено, що для ночівлі, плиски вибирають тільки самі високі та густі зарості очерету. Але при цьому до нього повинні з різних боків підходити бодай найменші куртини заростей рогозу. Вони є нижчими і таким чином утворюють спеціальні коридори для прольоту, якими постійно й користуються плиски. Якщо заростей рогозу мало, то плиски використовують для про-льоту різні стежки і зарості молодого очерету. Грунт в глибині заростей, на ночівлі, обов'язково є мокрий, інколи там стоїть вода. На ночівлю плиски сідають на стебла очерету ближче до землі, і так ночують.
     Прилітають плиски на місця ночівлі зграями по 10-20 і до 60 особин, свій проліт обов'язково супроводжують криками. Перші плиски летять, як сонце ще тільки починає опускатися до горизонту; на початку серпня це було близько 19 години. Проліт на місце ночівлі триває близько 2-2.5 години, бо після того, як червоний диск сонця знаходиться біля горизонту переважна більшість птахів знаходяться на місці ночівлі і лише деякі ще кочують очеретами. При скороченні світлового дня спостерігається зміщення по часу у прольоті плисок на ночівлю - у кінці серпня проліт починається близько 18 години 40 хвилин, а на початку вересня о 18 годині 25 хвилин. Це можна простежити по Рис 4.11., де також відображено вплив кліматичних факторів на приліт плисок у місця ночівлі.
     На приліт птахів спостерігається вплив кліматичних факторів, зокрема залежність від температури повітря та опадів. Нами зафіксовано, коли з 8 на 9 серпня вечірня температура впала на п'ять градусів, то це змусило плисок на 40 хвилин раніше повернутися до місця ночівлі. У наступні дні температура піднімалася повільно, що теж не давало можливості відновити проліт плисок близько 19 години. Лише у другій половині місяця плиски знову повернулися до нормального часу прильоту на місце ночівлі.

     Рис. 4.11. Ранковий старт жовтих плисок з ночівлі.

     На Рис. 4.11. зображено ранковий старт плисок. Видно, що на нього не впливає температура повітря та опади. Але спостерігається зміна часу старту птахів із збільшенням тривалості ночі. Якщо на початку і в кінці серпня птахи стартували о 6 годині 7 хвилин, то наприкінці серпня - початку вересня це було о 6 годині 35-40 хвилин. Зміни часу старту та прильоту жовтих плисок на місця ночівлі зі скороченням світлового дня підтверджується і даними результатів відлову та кільцювання птахів.

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster