WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ ОРІЄНТАЦІЇ ЛУЧНОЇ ОЧЕРЕТЯНКИ (ACROCEPHALUS SCHOENOBAENUS)


О. Закала


     Під терміном "орієнтація" об'єднуються явища різної природи і причинності, які не пояснюються з позицій єдиного органу орієнтації і єдиного орієнтиру. Орієнтація - функція аналізаторів, що має велике значення в житті організму, популяції, виду, оскільки вона обслуговує всі важливі життєві ситуації - не тільки дальні перельтоти, але і пошуки їжі, розмноження, турботу про потомство та інше. (Дольник, 1975). Перельоти птахів - це пристосування до зміни умов оточуючого середовища, зокрема до зміни сезонів, тому міграції в першу чергу пов'язують із розселенням виду, а напрям перельотів - з напрямком такого розселення. Серед етологічних аспектів вивчення міграцій птахів найбільш цікавою і невирішеною проблемою є здатність птахів до орієнтації в просторі. На даний час розрізняють здатність вибирати напрям (компасна орієнтація), яка властива і молодим птахам і здатність знайти ціль (навігація).

     З 1996 р. ЗУОС проводить дослідження орієнтації горобиних птахів у міграційний період за методикою П. Буссе (Busse, 1995). Всього з 1996 по 2002 рр. було проведено 267 експериментів по орієнтації лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus).
     В експериментах перш ніж шукати орієнтир, необхідно знати так званий стандартний міграційний напрям. Його легко визначити за напрямом руху птахів, посаджених в так звані орієнтаційні клітки під час міграційного сезону. Більшість птахів використаних у дослідах восени рухається в тому напрямку, де знаходяться їхні зимівлі, а весною - в напрямку майбутніх місць гніздувань (Кац, 1985).

     Орієнтаційна клітка являє собою плоский циліндр, що складається з двох дротяних кіл, які з'єднані вісьмома дротяними вертикалями, що ділять бічну стінку на 8 одинакових секторів. Верх циліндру вкрито сіткою із нейлонових ниток. Бічну стінку клітки вкрито для експерименту ультратонкою безбарвною прозорою плівкою. Клітка розташована горизонтально на землі на нейтральному матеріалі, що дозволяє птаху вільно рухатися і ставиться в центрі відкритого циліндра (так званої заслонки), який зроблений із непрозорого матеріалу. Цю конструкцію розміщують так, щоб зовнішня стінка циліндра ні в якому разі не давала птаху змоги бачити будь-які орієнтири на місцевості.

     Птах повинен бачити лише широке коло неба. Зовні за стіною захисту розміщена мітка, невидима для птаха, яка показує напрям на північ. При проведенні експерименту одина із вертикалей клітки має бути розташована навпроти цієї мітки, щоб при обробці результатів експерименту дослідник знав розташування сторін світу.
     Дзьоб птаха залишає на плівці сліди. Час тривання експерименту - 15 хвилин (як правило). За цей час птах встигає зробити до 400-500 (в середньому близько 250) дірок, крапок та подряпин. Далі йде підрахунок цих знаків по секторах, причому вже враховані відмічають якимось певним маркером.

     Результати записують у спеціальний зошит. При цьому фіксують номер кільця птаха, день та час проведення експерименту, вік, стать, статус, вагу та жирність птаха, хмарність, вітряність і ін. Для обрахунку орієнтаційного напрямку використовують комп'ютерні програми Quatro Pro та Orient (Busse, 1995).
     За досліджувані роки виявлено три основних напрямки орієнтації лучних очеретянок: південно-східний (SE), південно-західний (SW) та західно-південно-західний (WSW). З року в рік домінує один напрямок, але два інші теж наявні (Див. Рис. 4.1.-4.7., стрілка показує напрямок на північ).

     На основі проведених експериментів можна твердити, що основні напрямки орієнтації для лучної очеретянки в різні роки можуть змінюватися. Так в 1996-1999 рр. основним є південно-західний напрямок поряд із південно-східним, в 2000 р. основним стає південно-східний, в 2001 р. - західно-південно-західний та в 2002 р. - південно-східний напрямок орієнтації. Слід зауважити, що в 2002 р. чітко проявляється ще західний напрямок орієнтації лучної очеретянки.

     Через Чолгинський заказник пролітають птахи із Північної Європи, що підтверджується даними кільцювання. Зокрема, нами було відловлено три особини лучної очеретянки з Естонії (1 - в 1997, 1 - в 1999, 1 - в 2000 р.) та одну з Фінляндії (2001 р.). Від нас ці птахи летять на південний захід, про що свідчить факт відлову нашого птаха в Угорщині.



 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster