WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

Для тих, кому цікаво

Західно-Українська орнітологічна станція уже дванадцять років працює поблизу села Чолгині на Яворівщині. На старих відстійниках „Сірки” розбивають польовий табір „Avosetta” орнітологи та аматори орнітології.
Сьогодні наші „батьки-засновники”: Шидловський І.В., Горбань І.М., Сребродольська Є.Б., Бокотей А.А., Дзюбенко Н.А., Прушинський М.С., Кучинська (Когут) І.В., Прияткіна Н., Мартинюк І.Я, Шевчук (Чорненька) О.Б. і ми молоді орнітологи (нас багато, перелік читайте …) занепокоєні становищем Чолгинського заказника і долею нашого табору.
Відстійники втрачають воду, птахів, красу...
Висушені береги заростають щільними чагарниками, що робить їх малопридатним біотопом для годівлі водно-болотного птаства та масових ночівель горобиних у міграційний період.
Особливо сумно тим, хто не один рік „таборував” у Чолгинях. Ми знаємо, ЩО можемо втратити.
Навіть безліч курсових і дипломних робіт наших студентів, статті наукових працівників, створені на базі зібраних у заказнику матеріалів, не відкриють вам усіх таємниць табірного життя. Сюди потрібно приїхати в серпні.
Ліниві в таборі не затримуються. Усе тримається на бажанні, знаннях і відповідальності учасників. Кожен має своє важливе завдання. Найперше, про що пам’ятають „таборувальники”, своєрідний девіз: тримаючи птаха, пам’ятай, що у твоїх руках його життя! 
Об’єднаними силами учасників створюється увесь нескладний побут табору і навіть деякий „комфорт”, у вигляді зручних сидінь поблизу вогнища. Розбиваються намети, кільцювальне обладнання розміщується на спеціальному столику під тентом. Продукти зберігаються у глиняному „підвальчику” та синій скрині шефського намету (про яку співається, що бережеться вона „наче з кулемету”). Дуже важлива частина роботи – правильне і якісне встановлення сіток для горобиних птахів і „вацків” – стаціонарних пасток для водно-болотних птахів: куликів, качок, пастушкових.
Після облаштування табору починаються „трудові будні” – встаючи з сонечком, учасники приступають до своїх обов’язків: щогодини перевіряють сітки і що дві години – „вацки”. Виплутують та виймають пташок, яких одразу кільцює „рінгер”, себто, по нашому, кільцювальник. Це ключова особа на зміні. Він, або вона, визначає, міряє, важить птаха, а потім надіває йому маленьке алюмінієве кільце з номером та написом „Ukraine”. Лети пташко, та не забудь повернутися! (Можеш за одно й звіт написати – де була, що бачила – на дві сторінки, у Wordі, 14 pt, інтервал -1,5.)
Упродовж дня потрібно і дров нарубати, і воду принести,  і кашу зварити (а якщо ще й борщ – то взагалі файно!). З’являються також різноманітні поточні справи. І про все потрібно подбати!
Особливої приємності чолгинській атмосфері надають „вечірні засідання” біля вогнища – народ знає багато пісень, жартів, байок і цікавих життєвих історій – так що нудьгувати не вийде.
За період існування табору були створені, не лише символіка, гімн і різноманітні атрибути, а й сформувався специфічний сленг, який вживають учасники. Цікаві, з гумором і дотепністю підібрані вислови – створюють неповторний колорит табору, об’єднують різних за віком і фахом людей. Хто такі „вацкери” та „сіткери” знають мабуть більшість учасників. Той хто правильно, швидко і вправно навчився витягати пташок з пастки-„вацка” чи розплутувати їх зі сіток, носить  ці горді імена. Вислів: „маленький бруд не бруд, а великий сам відпаде” – відомий кожному, хто, хоча б раз, потрапляв у чолгинські болота (хоча саме тут є таке болото, яке „ніколи” не відпадає!). Болотом справжнього природолюба не налякаєш.
Вираз „шенобенус, хвіст сорок” означає птаха із параметрами, що рідко трапляються. Acroceplalusschoenobaenus(„акроцефалюс шенобенус ”) – латинська назва очеретянки лучної, пташки, яка найчастіше ловиться в сітки.
Одного року поблизу табору була табличка: „Обережно, злий мартин!”. Учасникам вдалося виходити скаліченого жовтоногого мартина, який за сумісництвом виконував роль собаки-сторожа і зустрічав сторонніх сердитим клацанням дзоба. А вислів про суворого шефа „який завжди правий”, узагалі викарбувано на видному місці біля кухні, аби ніхто не подумав ласувати „згущівкою”  на самоті…
Кожен активний учасник додає щось своє до табірного життя. Кожна зміна має свої особливості. Згодом, мабуть, можливою стане публікація цілого збірника чолгинського фольклору. Відомі уже щонайменше три версії „Легенди про Чолгинські озера”, яка описує нещасливе кохання двох дівчат до одного парубка, байки і страшилки про нічних гостей: „чупакабру” (вампіра – любителя орнітологів)  та „продуктожуйку” (якою найчастіше буває голодний лис або бродячий собака) і безліч всіляких бувальщин.
Крім організаторів і постійних учасників, табір „Avosetta” відвідує багато гостей. Часто навідують нас найближчі закордонні сусіди – польські орнітологи й аматори орнітології з Гданська, Любліна, Кракова, Варшави, Кельц, тощо.  
Тому, хочеться подякувати і з приємністю згадати усіх, хто в різний час працював у таборі: тих, хто кільцював до пізньої ночі та під дощем проводив останній обхід; тих, хто рятував птаство від мисливської рушниці; тих, хто вимотав кілометри ультратонкої плівки на орієнтаційні барабани; тих, хто намагався створити комфорт, майструючи численні стільці і столики, лавочки та дерев’яні ложки; тих хто варив смачні борщі та ліпив вареники на польовій кухні; тих хто був душею компанії і тішив втомлених „таборувальників”  своїми безкінечними жартами; усіх тих, хто любив і продовжує любити птахів, природу й дивовижну, дружню атмосферу чолгинського табору, яку одна із учасниць, колись, назвала „життям за дамбою”.
А тим, хто ще не був, але має бажання побувати в Чолгинях, познайомитися з роботою орнітологів і прийняти участь у майбутніх змінах, ми завжди раді!

З повагою та надією на співпрацю,
Сеник М.А.


 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster