WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ФАУНА ЗЕМНОВОДНИХ ЗАКАЗНИКА "ЧОЛГИНСЬКИЙ"


Л. Горбань, І. Горбань


     Кумка червоночерева (Bombina bombina) - небагато чисельний вид на території заказника, головним чином трапляється у водоймах по околицях заказника та вздовж його границь. Заселяє різні типи водойм, як природнього так і антропогенного походження: меліораційні канави, ставки, кар'єри. Найбільша концентрація під час розмноження спостерігається в дощових калюжах глибиною понад 10 см, меліораційних канавах і ровах, глибиною 25-40 см і більше. Оточення водозборів, які заселяє даний вид, дуже різноманітні, але перевага надається відкритим рівнинним ландшафтам, де присутні луки, пасовища, польові дороги. Саме такі біотопи присутні у заказнику і червоночерева кумка має знчні можливості для відтворення популяції та розповсюдження не тільки в заказнику, але й з його території на сусідні ділянки кар'єрів та агроценозів. Цей вид виявлений у водоймах з різною трофікою, але переважно в мезотрофних. Найчастіше зустрічається у слабозатінених водоймах (приблизно 25 % затіненої поверхні води). Однак надмірне забруднення окремих водойм елементами сірки, очевидно обмежує можливості успішного розмноження кумок. Перші реєстрації особин даного виду у заказнику виявлялись з кінця першої декади квітня, але розмноження і повноцінна активність цих тварин у різні роки реєструвалась з першої декади травня. У водоймах трапляється з іншими видами земноводних, переважно їз звичайними тритонами та зеленими жабами.
     Ропуха сіра (Bufo bufo) - вид широко поширений і всюди чисельний вид не тільки в заказнику, але й по його околицях. Однак спостерігається, що сіра ропуха на відміну від зеленої в межах заказника трапляється більше в стаціях, де наявні елементи будь-яких господарських конструкцій, труб, або глибокі ерозійні ділянки. Розмножується в дуже різноманітних водоймах, але найчастіше в ровах та мілководних стоячих або слабопроточних водоймах. Надає перевагу добре освітленим водоймам із достатньо прозорою водою. Водойми, де знайдені Bufo bufo, мезотрофного типу. Найтиповішими стаціями сірих ропух є водойми серед вологих лук і пасовиськ. У заказнику "Чолгинський" очевидна значна конкуренція між зеленою та сірою ропухою. Очевидно, що в минулому (ще в 1960 ті рр.), коли ці території зайняті природніми змішаними лісами, тут існувала дуже здорова популяція сірої ропухи, але повна ліквідація лісових екосистем та утворення відкритих, добре прогрітих сонцем ділянок призвела до утворення тут незалежної популяції зеленої ропухи, яка із значною швидкістю розповсюдилась по всій території заказника.
     Ропуха зелена (Bufo viridis), зараз є більш чисельною у заказнику ніж сіра ропуха, але чисельність зеленої ропухи в останні роки помітно коливається і почалась тенденція деякого скорочення чисельності, що можливо пов'язано із розвитком більш густої рослинності і меншим впливом випасання свійських тварин на прибережну рослинність вздовж берегів бувши технічних водойм-ставків. Якщо врахувати той факт, що по всій території Заходу України чисельність сірої ропухи є помітно вищою ніж зеленої, то саме у Чолгинському заказнику ми маємо протилежний випадок і це очевидно має важливе значення як для збереження заказного режиму на даній території, так і для охорони порівняно мало чисельного і місцями досить рідкісного виду (зелена ропуха має характерний південний тип ареалу) земноводних, що в цілому є досить важливим для приватного сектору сільського господарства. Найчастіше особини даного виду зустрічалися під час розмноження в озерах штучного чи природного походження з глибиною неменше 50-60 см. В місцях розмноження на території заказника зустрічалися скупчення до 30-70 особин, що в цілому є досить високою чисельністю для даного виду. Оточення водойм в яких траплялись зелені ропухи, переважно повністю антропогені зоване, але в кожному випадку важлива наявність низької розрідженої рослинності, досить тривале перебування вологи в мікро стаціях де ці тварини добувають корм. Важливе значення для даного виду має присутність в його біотопах польових доріг, ягідних та інших невеликих за площею чагарників або бодай окремих невисоких дерев, особливо верб, які на території заказника трапляються досить часто.
     Квакша звичайна (Hyla arborea) - вид досить звичайний на досліджуваній території, але концентрація особин в популяціях рідко перевищує 10 особин на 100 м2. Квакша звичайна віддає перевагу дощовим озерцям, меліораційним канавам або схилам чи дамбам, на яких проростають окремі чагарники або невисокі верби. На території заказника часто трапляються білі акації або дикоростучий лох, і ці чагарники чи дерева квакші очевидно заселяють найменш охоче. Сприятливим фактором для існування популяцій квакш є поєднання різних типів ландшафту: лук, пасовиськ, грунтових доріг по обочинах яких ростуть окремі деревця, чагарників.
     Часничниця звичайна (Pelobates fuscus) - рідкісна та переважно малочисельна тварина в межах заказника. Як правило траплялись окремі особини на окраїнах заказника в період розмноження, що можливо пов'язано з пошуком статевих партнерів (один-два екземпляри у середині травня). Цей вид більш характерний для сільськогосподарських угідь поблизу с. Чолгині, але окремі особини можуть мігрувати в заказник шляхами свійських тварин, що проходять з селе на ділянки пасовищ в межах природоохоронної території. Часничниця веде скритий нічний спосіб життя, значну частину своєї активності проводить у верхніх мяких шарах грунту, а таких як правило на території заказника дуже мало. З усіх наших земноводних часничниця навіть в час розмноження у водоймах та біля них перебуває найменший термін.
     Жаба трав'яна (Rana temporaria) - один з домінантних видів серед жаб у заказнику, але чисельність її тут невисока і головним чином вид трапляється на пасовищах та околицях пасовищ. Низька чисельність очевидно пов'язана з тим, що на даній території наявні хижаки, що активно живляться цим видом, а серед них чаплі, лелеки, лунь болотяний, сорокопуди, горностай та лисиця.
     Жаба гостроморда (Rana arvalis) - дещо поступається чисельністю перед попереднім видом, але одночасно помітні незначні коливання чисельності і тому важко помітити загальну популяційну тенденцію даного виду до заселення заказника. В ландшафтному оточенні, де найчастіше трапляється даний вид, домінують пасовиська з наявністю незначної кількості чагарників.
     Жаба ставкова (Rana lessone) - враховувалася спільно з морфологічно близькою гібридною формою Rana esculenta complex. Ставкова жаба - багато чисельний вид у заказнику, але її біологія спеціально нами невивчалась. Для розмноження ставкові жаби надають перевагу водоймам із стоячою водою: меліораційним канавам, ставкам.
     Жаба озерна (Rana ridibunda) - є звичайним поширеним видом земноводних, але головним чином тримається ділянок глибоководних частин ставкі та біля їх берегів. Ці жаби у порівнянні із попереднім видом частіше заселяють глибші і об'ємніші водозбори. Найбільше знахідок колоній амфібій даного виду відмічено на окремих, достатньо добре зарослих болотною рослинністю, очеретом ділянках другого ставка заказника. Затінення водної поверхні не є дуже суттєвим фактором для даного виду, але перевага надається добре освітленим водоймам де добре розвинута прибережна болотна рослинність. Підводна рослинність, відіграє важливу роль для створення оптимальних умов існування популяцій даного виду і особливо для успішного розмноження.
     Тритон звичайний (Triturus vulgaris) - виявлений у водоймах антропогенного характеру, але в порівняно з найбільш чистою водою. Переважно звичайний тритон населяє кар'єри з різними глибинами, але при наявності ділянок, що добре прогріваються і мають незначну кількість водоростей. В оточенні водойм, які заселяють звичайні тритони - найчастіше характерні луки, пасовиська.

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster