WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РОЗМАЇТТЯ ЗАКАЗНИКА "ЧОЛГИНСЬКИЙ"


І. Горбань, Л. Горбань, І. Шидловський, О. Головачов


     На сьогоднішній день Чолгинський заказник є унікальним місцем, напівприродні екосистеми якого створені не без допомоги людської господарської діяльності. З одного боку ми маємо значні зміни в природних екосистемах Яворівщини, але з іншого цей приклад демонструє, що і в наслідок гірничо-видобувних робіт можуть створюватись унікальні комплекси природи, які заслуговують на спеціальну охорону. Актуальність існуючих проблем, у тому числі й природохоронних неодноразово обговорювалась у літературі (Гайдин, 2000). Практично всі його мікростації від самого початку формування нового напівприродного комплексу поступово але досить активно заселялись різними видами тварин, в першу чергу птахами, ссавцями, амфібіями. Без сумніву тут cформувався багатий гідроценоз, де розвиваються бентосні та планктонні зооценози і вони стають багатими і унікальними для подальших трофічних взаємозв'язків від іхтіокомплексів до птахів та ссавців. Наявність багатого гідроценозу підтверджує формування сталих сезонних міграцій дальніх пролітних видів птахів, зокрема мігруючих як з північної Європи, так і північно-східної Азії. Чолгинський заказник набув важливого значення для мігруючих куликів, що живляться бентосними та планктонними організмами, хижих птахів, зокрема скопи, що живиться рибою. Частина цих видів належить не тільки до списку зникаючих занесених до Червоної книги України, але і до цілого ряду національних списків інших країн Європи (Сытник,1988, Щербак,1994), а також включені до переліку рідкісних та пріоритетних видів тварин, що охороняються міжнародним законодавством на рівні природоохоронних конвенцій, у тому числі ратифікованих урядом України (Стеценко, 1999). А саме той факт, що при появі нових напівприродних ландшафтів або ландшафтних утворів, їх швидко і активно заселяють рідкісні або й зовсім не характерні для даної місцевості види птахів, свідчить про те, що ці екосистеми є дуже бажаними для цілого ряду видів і фактично саме такі "острівки" стають головним пристанищем для більшості дальніх мігрантів. У континентальних умовах, віддалених від морських узбереж або значних водних екосистем, подібні ландшафтні утворення стають головним або й єдиним присталищем для мігруючих птахів, що фактично є важливою умовою для відпочинку, нагромадження необхідної для прольоту енергії і загалом успішності їхніх міграцій.
     Але не тільки мігруючі види тварин знаходять сприятливі умови на території Чолгинського заказника. Можливо найбільше значення цей природний комплекс отримав для локальних популяцій різних видів птахів. Зокрема, на території заказника вперше для всієї області утворилась місцева гніздова мікропопуляція сірої гуски - важливого мисливського виду. За останнє десятиліття ця мікропопуляція помітно зросла і стала найбільшим осередком розселення цього виду по водоймах Львівської обл. Цей приклад непоодинокий і ми припускаємо, що і в найближчому майбутньому Чолгинський заказник з існуючим природоохоронним режимом буде відігравати важливе значення не тільки як розплідник мисливської дичини, але й унікальний резерват для збагачення фауни мисливських та інших цінних видів тварин. Цінні ландшафтні утвори цього заказника сприяють утворенню тут нових фауністичних комплексів, які в свою чергу приваблюють нові пролітні види або відновлюють можливості розмноження тих видів, які в далекому минулому були притаманні цим територіям, але в силу постійних змін оточуючого середовища поступово втратили можливість гніздуватись. Саме такий сценарій розвитку популяцій сірої гуски в нашій області зафіксований на території Львівщини завдяки природоохоронному значенню Чолгинського заказника.
     Значення заказника слід розглядати і у відношенні важливого розплідника місцевої мисливської фауни, а насамперед для качиних, сотенні і тисячні зграї яких концентруються на його водоймах у післягніздовий період і згодом розлітаються по інших водоймах Яворівського району та області. Однак в останній рік наших досліджень ми спостерігаємо гострий конфлікт між цими природніми можливостями Чолгинського заказника і самовільною діяльністю рибалок-любителів, які приїжджають на його територію протягом всього літа і рибалять з човнів. Так у липні - серпні 2001 тільки на одній водоймі заказника протягом одного дня зазначалось понад 17-20 човнів з рибалками. Такий режим використання заказника є неправомірним і фактично саме в цьому році ми спостерігали значні втрати в потенційних можливостях Чолгинського заказника як розплідника мисливських видів птахів (в першу чергу лиски та крижня - найбільш популярних мисливських видів птахів у нашій області), а також було втрачено реальну важливість резервату для охорони рідкісних червонокнижних видів птахів та більшості дальніх пролітних як мисливських так і рідкісних видів.
     Найбільш гостро виявлена проблема порушення чинного законодавства України стосовно збереження та охорони тваринного світу і виконання Положення про Червону книгу України. В умовах браконьєрства або інших порушень мисливцями (такі порушення спостерігались тільки протягом двох перших років існування заказника), доведення самого факту порушення законодавства не складали спеціальних труднощів, але в умовах любительського рибальства такі можливості природоохоронної діяльності обмежуються тільки самим порушеням режиму використання володінь заказника. Але на дійсності це не так, бо приклад 2001 р. показав, що переважна більшість рибалок, що на човнах використовували водоймище заказника, для рибальства здебільшого застосовували сітки, десятками яких рибалки перегородили водоймище і тим самим створили дуже небезпечні умови для цілого ряду рідкісних і втому числі занесених до Червоної книги України птахів. Зокрема найбільшу загрозу ці умови склали для пролітних скоп (Червона книга України), що серед хижих птахів є виключними іхтіофагами і відіграють важливу санітарну роль у водних екосистемах. Досить інтенсивно скопи пролітали в серпні 2001 р. і фактично під час свого полювання на риб, кидаючись у воду з повітря кожного разу наражались на небезпеку заплутатись у рибальських сітках. При цьому рибоїдні птахи як правило гинуть у воді або й від рук самих же рибалок. Сітки, що перегородили водоймище заказника, створили гостру небезпеку для багатьох водоплавних птахів, в тому числі і рідкісних або мисливських видів качок, норців. Ці птахи як правило пірнаючи під воду під час живлення планктоном чи бентосом також часто потрапляють у рибальські сітки і досить швидко гинуть під водою. Доведення такої шкідливої діяльності рибалок на водоймах заказника є значно складшішим ніж доведення звичайного браконьєрства і тому робота з рибалками вимагає спеціальних заходів і значно більших затрат часу.
     З іншого боку рибалки своїми порушеннями можуть приносити значну шкоду саме збереженню рідкісних видів птахів і режим заказника виключає будь-яке спортивне чи любительське рибальство на згаданих водоймах. Тим більше, що в попередні роки були відомі випадки отруєння рибою серед місцевого населення, яке пробувало рибалити на водоймах ВО "Сірка", а ринок збуту виловленої на водоймах заказника риби, залишається невідомим. Тому ми вважаємо за необхідне спрямувати природоохоронні зусилля в межах існуючого заказника на попередження порушень законодавства рибалками. Це необхідно не тільки з точки зору охорони самого режиму заказника, але й для вирішення наростаючого конфлікту між використанням природних ресурсів у районі. В сучасних умовах виявилося, що не мисливці порушують природоохоронний режим заказника, а саме рибалки-любителі, при тому вони порушують природоохоронне законодавство, застосовуючи заборонені методи лову риби, і своїми діями створюють несприятливі умови для відтворення мисливської фауни, безпосередньо своєю діяльністю загрожують збереженню рідкісних видів птахів, окремі з яких спеціально охороняються як національним так і міжнародним природоохоронним законодавством, а також можуть створювати напружену медико-санітарну атмосферу на ринку збуту не перевіреної рибальської продукції.
     Враховуючи той факт, що природні екосистеми Яворівщини, які на сьогодні знаходяться під державною охороною, здебільшого складають саме лісові природні комплекси і на територіях заповідника "Розточчя", Яворівського природного національного парку серед лісового ландшафту фактично немає унікальних водних екосистем, ми розглядаємо можливість збереження Чолгинського водно-болотного комплексу як важливу доповнюючу ланку в цілісній системі охорони природи не тільки Яворівщини, але і всієї Львівської області. Значення збереження таких водно-болотних екосистем вже неодноразово обговорювалось в науковій та природоохоронній літературі (Ващенко, 1959, Воїнственський, 1986).
     Пріоритетне значення збереження саме водно-болотних угідь для України і загалом для Європейського континенту підтверджено багатьма урядовими рішеннями і міжнародними конвенціями з питань збереження природного середовища Європи та біологічного різноманіття континенту (Горбань, 1990, Григора, 1999, Микитюк, 1999, Стеценко, 1999, Сытник, 1988). При цьому розглядаючи концепцію природоохоронних територій Львівщини ми повинні врахувати той факт, що саме в Чолгинському заказнику утворились умови сприятливі для наукових досліджень мігруючих птахів, для масового кільцювання дальніх мігрантів і саме тут утворено єдиний на Львівщині і в цілому регіоні Західної України кільцювальний пункт. Такі території є унікальними не тільки для природного середовища нашої країни, але й для всієї Центральної та Східної Європи.
     Досліджуючи екологічні зв'язки між гетеротрофними компонентами заказника та його рослинністю ми встановили, що саме умови існуючого заповідного режиму Чолгинського заказника максимально вплинули на формування стійких трофічних ланцюгів цих напівприродних екосистем. Зокрема ці трофічні взаємозв'язки сформувались за рахунок своєрідного симбіозу між популяціями окремих диких тварин і явищем випасання домашньої худоби. Для прикладу, ми розглянули взаємозв'язки між сільськими ластівками, жовтими плисками, шпаками та свійськими тваринами і прийшли до висновку, що між згаданими видами тварин існує стійкий симбіотичний зв'язок, де відповідно до режиму випасання всі згадані види птахів протягом світлової доби приймають активну участь у підтримці рівноваги самого процесу випасання. Сільські ластівки та жовті плиски зграями наповнюють пасовища і постійно виловлюють кровососних комах, що в літні місяці переслідують худобу і недають їй спокійно пастися, а тим самим впливають на кількісні показники надоїв молока. При тому, що саме в створених умовах Чолгинського заказника протягом літа та вересня концентруються на відпочинок багаточисельні тисячні зграї сільських лаcтівок та жовтих плисок (обидва види належать до місцевих популяцій, але восени мігрують до південної Африки), саме тут ми отримали унікальні можливості локалізувати і охороняти найбільш важливі для сільського господарства і зокрема тваринництва види птахів, які в межах одного дня розлітаються по всьому району і щоденно протягом багатьох місяців прилітають в Чолгинський заказник на нічліжки, утворюючи тут десятитисячні зграї, що переховуються в очеретах. Сільські ластівки та жовті плиски максимально сприяють випасанню великої рогатої худоби, а шпаки та жовті плиски також сприяють вільному випасанню коней.
     З впевненістю можна стверджувати, що в умовах Чолгинського заказника склались сприятливі умови для регульованого випасання свійських тварин при навантаженні не більше 100 голів корів та 25 голів коней на одне пасовище протягом сезону. В багатьох випадках випасання слід навіть рекомендувати, що пов'язано з управлінням локальними рослинними формаціями необхідними для підтримки успішного гніздування цінних мисливських та рідкісних видів птахів. Тільки випасання з допомогою собак на території заказника виключається повністю, бо такий режим випасання порушує весь заповідний режим заказника, створює надмірні умови хвилювання для птахів, що гніздуються і молодняка багатьох видів.
     Випасання зокрема в умовах Чолгинського заказника максимально сприяло утворенню значної популяції зеленої ропухи (Bufo viridis), яка як правило в умовах Львівщини вважається малочисельним, а місцями рідкісним видом, але в умовах Чолгинського заказника досягає найвищої щільності не тільки для області, але й для всього регіону Західної України в цілому. Саме територія Чолгинського заказника з одного боку лежить на границі північно-східного поширення цього виду (Arnold, Burton, 1984, Blab, Brueggemann, 1991, Blab, Vogel, 1996, Honegger, 1981, Noellert, 1992), а з іншого боку заказник став найбільшим резерватом для успіного збереження цього виду земноводних в регіоні, що випливає в наслідок огляду існуючої спеціальної літератури (Кушнірук, Щербань, 1973, Таращук, 1959, Татаринов, 1973, Juszczyk, 1987). Значення випасання для утворення багаточисельної популяції зелених ропух в Чолгинському заказнику полягає в тому, що свійські тварини сприяють збільшенню природного корму для ропух в тому числі і личинок комах шкідливих для цих же свійських тварин, а крім того переважно корови, втоптуючи грунт, часто сприяють утворенню великої кількості необхідних для цих земноводних укрить.
     На території існуючого заказника обмежена господарська діяльність, але розробляючи мененджмент-план його розвитку ми вважаємо, що на території заказника доцільне викошування трав та болотної рослинності особливо в післягніздовий період, коли фактично вже вивелись всі види мисливської та іншої фауни. Дуже доцільним на території заказника є викошування рогозів та очеретів на водоймі, де концентруються головні угруповання мігруючих сивкоподібних. Такі умови спиятимуть активному добуванню корму куликами, їхньому захисту від хижаків і можливих бродячих свійських тварин, а також наступному гніздуванню крячків, норців. В свою чергу ці умови викошування запобігатимуть можливому випалюванню очеретів і рогозів, які останнім часом часто практикують на території області як і пастухи, так і окремі жителі навколишніх сіл. А таке випалювання рослинності на території заказника категорично заборонено і воно порушує весь природоохоронний режим та збіднює фауну та населення всього заказника. В цьому нам довелось переконатись у 2000 р., коли на частині території заказника були випалені значні очеретяні зарості.
     Сінокосіння ж в пізньо-літній період, навпаки поступово сприятиме збагаченню фауни заказника і при тому можливо запобігатиме поширенню синантропних рослин і частково бур'янів, які звичайно можуть загрожувати зміні рослинності заказника і всього цінного природного комплексу. Доцільним на території заказника є випасання рогатої худоби і коней, яке також сприяє збагаченню природних екосистем особливо різними видами комах, що в свою чергу є важливим кормом для багатьох хребетних тварин. Але на території заказника фактично недопускаються такі сільськогосподарські роботи, як оранка та сівба, бо саме вони докорінно можуть вплинути на зміни екосистеми і її флористичні та фауністичні ресурси. З іншого боку землі заказника фактично зовсім несприятливі для робіт такого характеру.
     Проте, корисно для екосистем заказника було б підняти на 0.5-1.0 м рівень води у хвостосховищі, яке через низький відвідний колодязь щорічно втрачає дуже багато води і міліє, зменшуючи площі придатні для використання рідкісними видами птахів.
     Для уникнення конфліктних ситуацій між інтересами мисливських та рибальських колективів було б доцільно рекомендувати для розвитку любительського рибальства в районі спеціальне облаштування для рибальських потреб найближчих водойм у районі і зокрема поблизу с.Тарнавиця, де спортивний лов риби традиційно проводився і раніше. Зокрема, доцільно рекомендувати Яворівському національному парку подбати про організацію платних послуг для любительського і спортивного рибальства на окремих спеціально відведених для цих потреб водоймах, які могли б бути розміщені на території парку чи в його буферній зоні.
     В умовах існуючого природного комплексу, що склався біля с. Чолгині за останні десятиліття на територіях, що прилеглі до заказника домінує відкритий ландшафт і це є необхідною умовою для збереження сформованого нового фауністичного комплексу. Зокрема відсутнісь деревних насаджень в межах заказника сприяє успішному гніздуванню більшості водоплавних та болотних видів птахів, які якраз в умовах відкритого ландшафту більше захищені від різних хижаків, у тому числі і хижих птахів. Крім того, умови відкритого простору максимально сприяють успішності гніздування багатьох видів сивкоподібних, інших болотних та цінних мисливських видів птахів, яким постійно може загрожувати локальна популяція сірої гави або крука. Але відсутність близьких деревних насаджень несприяють цим воронивим птахам і тому втрати при гніздуванні водно-болотних птахів від згаданих видів воронових є мінімальними. В таких умовах є зовсім небажаним висаджування дерев або навіть чагарників не тільки по дамбах навколо існуючого заказника, але і на ближніх від заказника територіях, зокрема вздовж шосейних трас, що знаходяться поблизу с. Чолгині. Кошти які могли б витрачатись на такі міроприємства краще спрямувати на інші природоохоронні заходи, які не принесуть шкоди ні заказнику, ні його фауністичним ресурсам.
     На території заказника, з метою збереження природнього спадку, заборонені роботи з видобутку корисних копалин, оскільки вони можуть привести до нових небажаних змін у заказнику (рівня води, рослинності, тощо) чим загрожуватимуть його існуванню і суперечуватимуть ст. 26, Глава 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
     На території заказника "Чолгинський" проживають або зустрічаються в період міграцій дев'ять видів тварин занесених до списку загрожуваних видів у Європі, це: коромисло зелене (Aeschna viridis), карась сріблястий (Carassius carassius), джерлянка червоночерева (Bombina bombina), квакша (Hyla arborea), тритон гребінчастий (Triturus cristatus), деркач, дерихвіст степовий, орлан-білохвіст, баклан малий (The IUCN Species Survival Commission, "2000 IUCN Red List of Threatened Species", IUCN - The World Conservation Union, Cambridge, 2000). Тут також відмічені види, які віднесені до Видів Загальноєвропейської Природоохоронної Значимості (Species of European Conservation Concern, SPECs) відповідно до чотирьох визначених категорій.
     Унікальність рослинних угруповань території заказника, обумовлюють певну специфіку фауни безхребетних, і зокрема комах. Так, тут зустрічаються кілька видів прямокрилих (Locusta migratoria, Oedipoda coerulescens, Tettigonia sp. та ін.) які живляться злаковими та очеретом. Верби, як основна деревна порода є об'єктом харчування для деревоточця пахучого (Cossus cossus). Серед інших привабливих в естетичному плані видів лускокрилих слід відмітити Cerura vinula, Celerio euphorbiae, Pergessa elpenor, Arctia caja. Крім того, в межах заказника відмічена стійка популяція махаона (Papilio machaon), занесеного в червону книгу України, та павука Argiope bruennichi - регіонально рідкісного ксерофільного представника фауни.
     З інших безхребетних, інтерес представляють нематоди, виявлені як в грунті, так і у водоймах. Грунтові нематоди представлені в переважній більшості типовими ксерофільними формами, з яких описано новий для науки рід і вид Acroukrainicus sagittiferus (Holovachov et al., 2001). Це численні види з родин Cephalobidae (Acrobeles ciliatus, Acrobeloides thornei, A. buetschlii, Chiloplacus coarticaudatus, Stegelletina similis, Zeldia sp.), Panagrolaimidae (Panagrolaimus), Aphelenchoididae (три види Aphelenchoides) та Discolaimidae (Discolaimus). Виявлені також Ecumenicus monhystera, Mesodorylaimus Aporcelaimidae. Крім того відмічена присутність неспецифічних ектопаразитичних нематод (Helicotylenchus, Hemicycliophora, Tylenchorhynchus), в тому числі і переносників вірусів (Longidorus, Trichodorus) та типових седентарних ендопаразитів (Heteroderoidea). В прісноводних біотопах виявлено високу чисельність сапробіотичних нематод (Diplogastridae, Diploscapter, Panagrolaimus thienemanni, P. hygrophilus), характерних для порушених або забруднених біотопів.
     Проведені попередні дослідження свідчать про своєрідність даної екосистеми і нагальну необхідність подальшого її вивчення спеціалістами в разних галузях зоологічної та біологічної науки.

     Категорія SPEC 1: види, що перебувають під загрозою глобального зникнення, мають дуже низьку чисельність або швидко її скорочують та потребують негайних заходів з охорони та відновлення. Один вид: деркач.
     Категорія SPEC 2: види, поширення яких обмежене Європейським континентом (більше 50 % ареалу припадає на Європу або більше 50 % загальної чисельності популяції мешкає в межах Європи) та які мають несприятливий охоронний статус. П'ять видів: баклан малий, лелека білий, косар, грицик великий, коловодник звичайний.
     Категоря SPEC 3: види, що широко розповсюджені, але мають несприятливий охоронний статус. 43 види: бугай, бугайчик, квак, чапля руда, лелека чорний, качка сіра, шилохвіст, чирянка велика, попелюх, орлан-білохвіст, змієїд, лунь польовий, підорлик малий, орел-карлик, скопа, боривітер, балабан, сокіл мандрівний, перепілка, журавель сірий, чоботар, дерихвіст степовий, пісочник морський, коловодник болотяний, мартин малий, крячок каспійський, крячок малий, крячок білощокий, крячок чорний, горлиця звичайна, сич хатній (Athene noctua), рибалочка (Alcedo attis), бджолоїдка звичайна, крутиголовка, жовна сива, жайворонок чубатий (Gallerida cristata), жайворонок польовий, ластівка берегова, ластівка сільська, щеврик польовий, трав'янка чорноголова, сорокопуд терновий (Lanius collurio), сорокопуд сірий.
     Категорія SPEC 4: види, що не потребують спеціальної охорони, але розповсюджені переважно в межах Європи. 25 видів: лунь лучний, погонич, курочка мала, брижач, припутень, щеврик лучний, вільшанка (Erithacus rubecula), соловейко східний (Luscinia luscinia), трав'янка лучна, кіс (Turdus merula), чикотень (Turdus pilaris), дрізд співочий (Turdus philomelos), кобилочка звичайна, кобилочка річкова, кобилочка солов'їна, очеретянка лучна, очеретянка ставкова, кропив'янка сіра (Sylvia communis), кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla), синиця блакитна, галка (Corvus monedula), рябокрильчик (Fringilla coelebs), зеленяк (Carduelis chloris), коноплянка, вівсянка звичайна (Emberiza citrinella).

Таблиця 2.3. Список червонокнижних видів птахів, відмічених в орнітологічному заказнику "Чолгинський"
Види Роки
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Phalacrocorax pygmeus     23          
Platalea leucorodia 1              
Ciconia nigra 3 3 2 2 3 1 2 4
Bucephala clangula 20 28 16 21 15     110-170
Pandion haliaetus 3 6 5 10 4 2 4 2
Circus cyaneus 2 1 2         2
Circaetus gallicus       1        
Hieraaetus pennatus 2 3 1          
Aqulia pomarina   1 1   1     1
Haliaeetus albicilla 2 2 1 1 1      
Falco cherrug   2 3 1     1 1
Falco peregrinus 1 1 1         1
Grus grus   18 30 2   30    
Charadrius alexandrinus         1      
Himantopus himantopus         2 7 2 5
Haematopus ostralegus 1 2 7 1 1      
Tringa stagnatilis 2 6 22 7 1 1    
Numenius arquata 400 350 290 200 250-300 250-300 287 250-330
Numenius phaeopus   2 3 1 15 2 2 6
Glareola nordmanni     1          
Larus ichthyaetus     2 1 2 3    
Hydroprogne caspia 7 12 5 4 2 3   2
Lanius excubitor 2 2 2 1 1 1 1 6

Таблиця 2.4. Список головних видів водно-болотних птахів і їх чисельність в орнітологічному заказнику "Чолгинський" протягом 1997-2002 рр.
Види Роки
1997 1998 1999 2000 2001 2002
Podiceps cristatus 117 50 63 150-200 26-50 100-110
P. nigricollis 467 350 75 100 10-20 9
P. griseigena 2   11   8 3
P. ruficollis 31       2 3
Anser anser 398 1,8-2 тис. 1,5-1,8 тис. >1 тис. *   >500
Anas plathyrynchos 6837 10 тис. 1,5-1,8 тис. 4-5 тис. 300-400 5.5-6.0 тис.
A. clypeata 207 210 38 100-150 1-5 9
A. querquedula 137 300-350 270-290 250-300   220
A. crecca 1707 1,5-1,7 тис. 300-450 250-300 50-80 300-330
Aythya ferina 707 1 тис. 120-135 1 тис. 50-100 200-300
Fulica atra 8369 10 тис. 1,9-2,3 тис. 2 тис. 100-250 1.8-2.3 тис.
Vanellus vanellus 3455     2500 215-300 800-900
Calidris alpina 218 150   150-200 26 150-160
Gallinago gallinago 164 120 60-75   12-15 20
Tringa nebularia 80 40     12 12-50
T. totanus 222 80 100-150   6-10 25-30
T. glareola 226 340-400 650-800 1 тис. 85-100 150-200
T. erythropus     80-100   3 12
Philomachus pugnax 119 250 110-150   51-60 110-150
Larus minutus **   67 14 2   46
Motacilla flava     5-7 тис. 3-4 тис. 2,5-3 тис. 2.0 тис.
Acrocephalus scirpaceus     1 тис.   600-800 1 тис.
A. schoenobaenus     2,5-3 тис. 8-11 тис. 11-12 тис. 10-11 тис.
Hirundo rustica       3-4 тис. 3-4 тис. 2.5 тис.
Locustella spp.       100 100 50-60
Actitis hypoleucos       100 12-20 80-100
Sterna+Chlidonias spp       150 45-60 80-100
Emberiza schoeniclus       800 800-900 800-900
Remiz pendulinus       500 450-500 300-350
Panurus biarmicus       600 600-800 100-120
Larus spp.       2 тис. 2-3 тис. 1.0-1.5 тис.
Sturnus vulgaris       12 тис. 20 тис. > 20 тис.
Botaurus stellaris       100 100 80
Ixobrychus minutus       100 100 50
Nycticorax nycticorax       100   >100
* крім того 16-20 гніздових пар
** 1 тис. особин у 1995 р.

Таблиця 2.5. Результати кільцювання сивкоподібних птахів
Види Роки
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Сума
Actitis hypoleucos   3 7 3 27 36   16 92
Arenaria interpres   1 4 1 1 5     12
Calidris alba             1   1
Calidris alpina 42 19 5 2 13 18 5   104
Calidris canutus     1     1     2
Calidris ferruginea 8 5 4   32 23 1 4 77
Calidris minuta 30 9 1 3 24 21     88
Calidris temminckii 2 1 10 2 2 5     22
Charadrius dubius 4 2 9   23 14   18 70
Charadrius hiaticula   6 2 2 5 1     16
Gallinago gallinago 8 4 9 13 31 3 2   70
Limicola falcinellus         3 1 1 22 27
Limosa limosa           1     1
Numenius arquata     8 4         12
Phalaropus lobatus 2   1   3 1   1 8
Philomachus pugnax 6 2   8 33 24   19 92
Tringa glareola 74 135 17 167 418 235 25 139 1210
Tringa erythropus           2     2
Tringa nebularia         1 1     2
Tringa ochropus   1 2   6 3     12
Tringa stagnatilis         2       2
Tringa totanus 2 2   1 60 8     73
Vanellus vanellus         2 4     6
Cума 178 190 80 206 686 407 35 219 2001

Таблиця 2.6. Результати кільцювання негоробиних птахів (за вийнятком сивкоподібних)
Види Роки
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Сума
Accipiter gentilis     1       1   1
Alcedo atthis           1     1
Anas clypeata     1     1     2
Anas crecca 1 2 1 4 15 3     26
Anas platyrhynchos       2 8 6     16
Anas querquedula       12 10 1     23
Anas srtepera     1           1
Anthene noctua           1     1
Aythya ferina 1               1
Buteo buteo     1           1
Chlidonias niger 1   1   3       5
Circus aeruginosus     1 2 2 1 2   8
Cuculus canorus     1     1     2
Falco tinnunculus     1           1
Fulica atra 1   1           2
Gallinula chloropus   1             1
Ixobrhychus minutus         1       1
Larus ridibundus   1 4   4 1   1 11
Porzana porzana         3 1     4
Rallus aquaticus     1   2 1   1 5
Sterna albifrons     1           1
Upupa epops       1         1
Сума 4 4 16 21 48 18 3 2 115

Таблиця 2.7. Результати кільцювання горобиних птахів
Види Роки
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Сума
Acanthis cannabina       16 49 34 381 77 557
Acrocephalus agricola         1     1 2
Acrocephalus arundinaceus 3 14 33 45 127 37 32 30 321
Acrocephalus palustris 16 26 35 41 104 39 11 25 297
Acrocephalus schoenobaenus 164 368 302 382 1060 435 484 531 3726
Acrocephalus scirp./ palustris         21 17 41 45 124
Acrocephalus scirpaceus 70 162 171 294 582 260 216 429 2184
Alauda arvensis     2   1       3
Anthus pratensis   2 5 8 1 2 1 1 20
Anthus trivialis     2     1     3
Corvus corax           1     1
Corvus cornix             1   1
Delichon urbica   1             1
Emberiza citrinella         1       1
Emberiza schoeniclus 34 27 23 116 239 139 106 157 841
Erithacus rubecula 1         2     3
Hirundo rustica 1 333 11 11 3 21 76 7 463
Lanius collurio 1   1     1 2 6 11
Lanius excubitor             1   1
Locustella fluviatilis   1 2   1 1     5
Locustella luscinioides 1 8 9 13 35 19 25 18 128
Locustella naevia   1     1       2
Luscinia luscinia             1   1
Luscinia svecica   2 3 4 15 17 16 12 69
Motacilla alba   5 44 36 82 78 3 62 310
Motacilla citreola 1               1
Motacilla flava 72 551 1461 1312 1854 2155 1217 464 9086
Oenanthe oenanthe       1   1     2
Panurus biarmicus 1   11 32 18 40 106 10 218
Parus caeruleus       1 2 9 4 4 20
Parus major               1 1
Parus montanus             1   1
Philloscopus collybita         1 3 1 2 7
Phylloscopus trochiloides       1     3   4
Phylloscopus trochilus 1 4 2 7 17 2 5 15 53
Remiz pendulinus 8 3 44 24 34 138 105 63 419
Riparia riparia 24 32 19 3 3 6 8 2 97
Saxicola rubetra 2 5 4 8 16 6 6 14 61
Saxicola torquata     1 3 3 6 1   14
Sturnus vulgaris   2   3 6       11
Sylvia atricapilla               1 1
Sylvia borin               1 1
Sylvia communis 1 2   5 3 5 6 11 33
Sylvia curruca       1       3 4
Сума 401 1549 2185 2367 4280 3475 2860 1992 19109


 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster