WUOS
Львівська регіональна громадська організація "Західно-Українська орнітологічна станція" Експедиція "AVOSETTA" Експедиція "Прип'ять" Cпеціальні дослідження окремих видів Нові пункти кільцювання та вісті з життя орнітологів Інструкція роботи у таборі по кільцюванню птахів ЛІРИКА

Список видів птахів Української орнітофауністичної комісії на 2002-2003 роки

Бібліографія
 
Стара версія сайту ЗУОС
 
Зоологічний музей ЛНУ
 
ЗУОС: напрямки і результати діяльності
(збірник праць)

(PDF, 1 583 Kb)

Ґенезис, різноманітність та функціональність комплексу водоплавних птахів заказника "Чолгинський"


Ю. Волкова, Т. Лисачук


     Під поняттям різноманітність ми розуміємо видове багатство живих організмів того чи іншого регіону, природно-територіального комплексу і т. і., тобто, все багатство видового складу біотичних угрупувань. Різноманітність біосистем прямо пов'язана із стійкістю і стабільністю екосистем, тобто, чим різноманітніша біосистема, тим стійкіша екосистема. Ця концепція пояснюється можливістю альтернативної заміни видів при випаданні одного з біосистеми.
     Розглянемо докладніше видову різноманітність орнітокомплексу водоплавних птахів орнітологічного заказника "Чолгинський" у процесі його розвитку.
     У 1995 р. орнітокомплекс водоплавних птахів налічував 14 видів, з яких три види рослиноїдні, сім - твариноїдні та чотири - всеїдні (змішаний тип живленя). Бачимо велику перевагу твариноїдних видів (половина від загальної кількості), що може говорити про потужний водний зоокомплекс.
     У 2000 р. орнітокомплекс водоплавних птахів налічував 15 видів, з яких чотири види рослиноїдні, сім видів твариноїдні та чотири види всеїдні. У цьому році з'явилися два нових види (Anas penelope та Tadorna tadorna), але випав один - (Aythia fuligula). Орнітокомплекс поповнився рослино- та твариноїдними видами, а випав з нього твариноїдний. Таким чином кількість твариноїдних видів залишилася постійною, комплекс всеїдних також сталий, але збільшилася на один вид кількість рослиноїдних птахів. Такий генезис видового різноманіття орнітокомплексу водоплавних птахів ми можемо пояснити проходженням сукцесійних змін рослинності екосистеми, що і веде за собою зміну видів. Як бачимо з наведених даних, орнітокомплекс водоплавних птахів істотно не змінився, кожна трофічна група складається, мінімально, з трьох видів, що дає можливість альтернативних замін у групах, тобто забезпечує безперервність процесу трансформації енергії в екосистемі. Кількість видів у трофічних групах приблизно однакова (по чотири види), за винятком групи твариноїдних, куди ми зараховуємо і чотири види пірникоз.
     Таким чином кількість видів орнітокомплексу водоплавних птахів у період з 1995 по 2000 рр. істотно не змінилася. За цей період загалом з'явилися два нових види, але один випав з угруповання.
     Випадання одного виду з орнітокомплексу можемо пояснити флуктуацією чисельності цього виду та спорадичністю його появи у даному регіоні. Таким чином появу двох нових видів в орнітокомплексі водоплавних птахів, нехтуючи випаданням, ми можемо трактувати, як самовдосконалення екосистеми - збільшення різноманітності видів, що веде до ускладнення і взаємодоповнення усіх зв'язків і впливів.
     Ще одним важливим показником стійкості екосистеми є чисельність популяцій видів. Але з точки зору вираження функціональної значимості популяцій видів кращим показником є їхня загальна біомаса або біомаса на площу. Таким чином нами була вирахувана біомаса популяцій птахів відносно площі поверхні води у хвостосховищі (Таблиця 2.2.), яка за період досліджень сильно змінилася - із 150 га у 1995 р., до 90 га у 2000 р. Вираховуючи біомасу птахів на одиницю площі, ми відразу елімінували похибку чисельності у зв'язку з сильною зміною площі водойми.
     За порівняльні роки загальна біомаса водоплавних птахів змінилася на 1162.8 кг у позитивну сторону, незважаючи на зменшення площі водойми. Відповідно до зменшення водойми показник біомаси на одиницю площі водойми змінився з 93.6 до 168.8 кг/га - на 75.2 кг/га. Таке збільшення функціональої маси водоплавних птахів може говорити нам про збільшення кількості харчових обєктів та покращення екологічних умов орнітокомплексу.
     На фоні загального збільшення функціональної значимості водоплавних птахів прослідковуються вагомі перебудови у структурі їх орнітокомплексу. Біомаса рослиноїдної групи водоплавних птахів зменшилася за порівняльні роки на 22.6 кг/га, цей же показник у груп твариноїдних водоплавних птахів істотно не змінився (збільшився на 1 кг/га). Змінилася ситуація із групою водоплавних птахів із змішаним типом живлення. Їхня біомаса зросла з 58.2 кг/га до 154.9 кг/га.
     Цікавим також є співвідношення біомас різних трофічних груп водоплавних птахів. У 1995 р. таке співвідношення становило: 9.8 кг/га - рослиноїдні, 1 кг/га - твариноїдні, 17.7 кг/га - всеїдні; а у 2000 р. ситуація була наступною, відповідно: 2.2 кг/га, 1 кг/га, 35.9 кг/га. Як бачимо група твариноїдних водоплавних птахів постійно в меншості, наступна - рослиноїдні і максимальну біомасу завжди має група птахів із змішаним типом живлення. В порівняльні роки відносна біомаса рослиноїдних водоплавних птахів зменшилася у чотири рази, а відносна біомаса групи водоплавних птахів із змішаним типом живлення зросла у два рази, що неодмінно компенсує зменшення біомаси групи рослиноїдних видів.
     Щодо повидової зміни біомаси, то на особливу увагу заслуговує крижень, біомаса якого у даній водоймі збільшилася більше ніж у п'ять разів, такий же показник тільки із знаком мінус має біомаса лебедя-шовкуна. Не змінився функціональний показник у таких чисельних птахів, як лиска та сіра гуска.
     Функціональна маса двох нових видів ще надто мала, щоб говорити про важливість їхньої ролі в екосистемі техногенної водойми (по 0.2 кг/га), хоч цю цифру можна трактувати з різних позицій, що виправдовує таку низьку їх біомасу. Наприклад, галагаз є нехарактерним видом для цілої області - новий гніздовий вид, а свищ - перелітній вид, гніздування якого в даному регіоні не відоме. Таким чином ці два види є "чужими" для місцевої орнітофауни, що і може пояснювати їх низьку біомасу.

Таблиця 2.2. Деякі популяційні параметри орнітокомплексу водоплавних птахів.
Вид Чисельність (ос.) Біомаса, (кг/га)
1995 2000 1995 2000
Anas platyrhynchos 3393 10597 26.0 135.4
Aythya ferina 2059 6 12.1 0.06
Cygnus olor 656 72 28.2 5.2
Anser anser 159 104 3.9 4.2
Anas quercuedula 25 109 0.06 0.4
Anas clypeata 51 172 0.2 1.1
Aythya fuligula 179 - 0.8 -
Anas strepera 11 2 0.06 0.02
Anas crecca 643 149 1.4 0.5
Podiceps nigricollis 543 36 1.1 0.1
Podiceps cristatus 100 223 0.7 2.5
Fulica atra 5096 3092 18.7 18.9
Podiceps ruficollis 44 9 0.03 0.01
Podiceps griseigena 96 2 0.4 0.01
Anas penelope - 23 - 0.2
Tadorna tadorna - 12 - 0.2
Загальне значення 13050 14608 93.6 168.8
     Досліджуючи екологічні зв'язки між гетеротрофними компонентами заказника та його рослинністю, ми встановили, що саме умови існуючого заповідного режиму максимально вплинули на формування стійких трофічних ланцюгів цих напівприродних екосистем. Таким чином, збільшення чисельності та видової різноманітності орнітокомплексу водоплавних птахів є наслідком саморегуляції і самовдосконалення екосистеми, тобто підтверджує її стійкість та стабільність.

 

 
zoomus@franko.lviv.ua Вверх
Webm@ster