Western-Ukrainian Ornithological Station
Західно-Українська орнітологічна станція

A
V
O
S
E
T
T
A


   

Зміст - Contents

1. Міграції птахів
    Bird migrations
2. Загрози мігруючим птахам
    Treats to migrating birds
3. Західно-Українська орнітологічна станція: "AVOSETTA"
    Western-Ukrainian ornithological station: "AVOSETTA"
4. Орнітологічний заказник "Чолгинський"
    "Cholginsky" ornithological reserve

5. Моніторинг за міграціями. Основні види робіт, методики та результати

У своїй діяльності Західно- Українська орнітологічна станція займається:

  • обліками птахів у гніздовий час і в час міграцій;
  • кільцюванням птахів;
  • дослідженням орієнтації птахів;
  • збором морфометричних показників щодо біології птахів;
  • охороною місць зупинки птахів під час міграції;
  • збором інформації що сприяла б розширенню заповідного фонду України;
  • збором даних по рідкісних видах птахів та біотопів, в яких ці види зустрічаються.

При цьому використовуються наступні методики:

1) для визначення віку і статі птахів: Lars Svensson, Identification Guide to European Passerines; A.J.Prater et al., Identification and againg of Holarctic Waders; Przemyslaw Busse, Klucz do oznaczania plci i wieku Europejskich ptakow wroblowatych;
2) для визначення віку, статі та опису линьки: Lukas Jenni and Raffael Winkler, Moult and Ageing of European Passerines;
3) для проведення обліків (пентадні обліки) методики запропоновані Przemyslaw Busse (1973);
4) для дослідження орієнтації птахів: методика Przemyslaw Busse (1995).

За роки роботи було встановлено, що місце, де ведуться дослідження, є унікальним для гніздування птахів та відпочинку під час міграцій, і напевно одним з небагатьох на Заході України. Тому, завдяки проведеним дослiдженням, у 1997 роцi тут був створений орнiтологiчний заказник "Чолгинський", площею 820 га. Дуже важливою частиною роботи станції є кільцювання відловлених птахів і наступний випуск їх у природу. Всього за 5 років було закільцьовано 12215 особин птахів 76 видів (Табл.1)

Для, близько 11 тисяч птахів зібрано дані по їх морфометрії, про характер линьки і стан оперення. Пентадні обліки проводяться щорічно з 15 червня по 15 жовтня.

На території заказника зареєстровано 23 види птахів, занесених до Червоної Книги України: баклан малий (Phalacrocorax carbo); лелека чорний (Ciconia nigra); колпиця (Platalea leucorodia); гоголь (Bucephala clangula); скопа (Pandion haliaetus); лунь польовий (Circus cyaneus); змієїд (Circaetus gallicus); малий підорлик (Aquila pomarina); орел-карлик (Hieraaetus pennatus); орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla); балобан (Falco cherrug); сапсан (Falco peregrinus); журавель сірий (Grus grus); морський зуйок (Charadrius alexandrinus); довгоніг (Himantopus himantopus); кулик-сорока (Haematopus ostralegus); великий кроншнеп (Numenius arquata); кроншнеп середній (Numenius phaeopus ); поручайник (Tringa stagnatilіs); дерихвіст степовий (Glareola nordmanni); чорноголовий реготун (Larus ichthyaetus); великий крячок (Hydroprogne caspia) та сорокопут сірий (Lanius excubitor). Відмічено масові скупчення біля 20 видів птахів. Кілька видів знайдено на гніздуванні у Львівській області тільки на території заказника. Це галстучник (Charadrius hiaticula), шилодзьобка (Recurvirostra avosetta), широконіска (Anas clypeata). У 1996 році відмічено успішне гніздування галагаза (Tadorna tadorna). Всього щорічно тут пролітають 55-75 тисяч птахів 157 видів.

По закільцьованим птахам отримано 7 зворотів: з Португалії по Gallinago gallinago, з Великобританії, Польщі та Голандії - по Calidris alpina і з Хорватії - по Numenius arquata, із Словенії по Acrocephalus scirpaceus та Угорщини по Acrocephalus schoenobaenus.

Для кільцювання птахів ЗУОС використовує кільця Українського центру кільцювання птахів. У 1996 році під час присутності колег з Гданської орнітологічної станції використовувалися їхні кільця. У випадку необхідності використовуються кільця колишнього Всесоюзного центру кільцювання птахів (Moscow).

Для відлову птахів використовують "павутинні" сітки та стаціонарні ловушки. У 1997 році встановлено міні-ловушку гельголандського типу.

Результати проведених досліджень дозволяють тепер судити про хід міграції багатьох видів птахів, що зустрічаються у заказнику. Нижче наведено приклад проходження осінньої міграції у коловодника болотяного за результатами обліків 1995-1998 років (Рисунок 1).

За даними морфометричних досліджень проведено внутріпопуляційний розподіл лучної очеретянки (Acrocephalus schenobaenus) по результатах кластерного аналізу довжини крила пролітних птахів. Аналіз проводився для 165 особин очеретянок за методикою Л. Бальчяускаса (1990). Всіх птахів за довжиною крила було розбито на 9 класів і з різною достовірністю даних розділено на дві окремі групи:

64;65            66;67           68;69                 р > 0,1             
  |                |               |                                        
64;65            66;67           68;69                 p > 0,05
      \        /       \        /
       64;65;66         67;68;69                       p > 0,01
           |                |
       64;65;66         67;68;69                       p > 0,001 

В результаті аналізу виявлено, що у серпні-вересні через територію заказника пролітають дві внутріпопуляційні групи лучної очеретянки. За попередніми даними вони відрізняються між собою не лише довжиною крила, а й характером забарвлення покривних пер тіла.

Шляхом детального аналізу відловлених птахів, виявлено ряд гібридів між Acrocephalus palustris та Acrocephalus scirpaceus. Дослідження цих птахів тривають.

Учасники табору окрім власних досліджень працюють також по двох міжнародних проектах дослідження куликів: Wader Wetland Inland (WWI) та Tringa glareola - 2000.

В обох проектах ведуться дослідження міграцій куликів, а у проеткі WWI вивчаються ще й території придатні для гніздування куликів (особлива увага приділяється баранчику-крехтуну Gallinago gallinago L. - якого вибрано модельним видом).

По проекту Tringa glareola - 2000 у 1999 році проведено кольорове кільцювання цього виду. Всього кольоровими кільцями закільцьовано 99 особин коловодників (кільця надані Групою вивчення птахів водних "KULING"). Нижче наводиться таблиця термінів та кодів кільцювання (Таблиця 2).

Станція проводить також дослідження орієнтації горобиних птахів за методикою П. Буссе (1995). Протягом 5 років проведено 277 дослідів з 13 видами птахів. Нижче наведено таблицю проведення дослідів у 1996-1999 роках (Таблиця 3).

За результатами дослідів по двох видах очеретянок (Acrocephalus scirpaceus та Acrocephalus schoenobaenus) визначено головні напрямки їх міграції. На картосхемах, у процентному відношенні, подано з допомогою стрілок по 4 головні напрямки руху птахів, серед яких домінуючим для Acrocephalus scirpaceus є - Захід-Південний-Захід, а для Acrocephalus schoenobaenus - Схід-Південний-Схід. І саме напрям Захід-Південний-Захід стверджується відловленими у Словенії та Угорщині двох однорічних очеретянок (Acrocephalus scirpaceus та Acrocephalus schoenobaenus відповідно) (Рисунок 2).


    Monitoring on birds migrations. Observations of migrations
6. Новини фауністики
    New data on fauna
7. Охорона території та видів
    Protection of species and habitat
8. Подяки
    Acknowledgements
9. Бібліографія
    Bibliography
 


E-mail: zoomus@franko.lviv.ua