ДОВІДКА
про роботу Зоологічного музею

Львівського національного університету імені Івана Франка

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він у 1823 році як Кабінет натуральної історії на основі експонатів віденських імператорських колекцій. Кабінет експонував різноманітні зразки з медицини, зоології та сільського господарства.

З приходом у Львівський університет професора Б. Дибовського, музей набув статусу Зоологічного. 25 лютого 1885 року наказом Ректора для створення музею для Кабінету виділяють додатково три зали і коридор. Таким чином, музей отримує у своє розпорядження п’ять залів, загальною площею 470 м², які й до наших днів знайомлять студентів-біологів та численних відвідувачів з фауною всього світу.

Наукові колекції налічують понад 178 тис. експонатів, з яких біля 10 тис. формують експозицію. Фонди музею по праву презентують тваринний світ усіх континентів (за виключенням Антарктиди) та всіх акваторій земної кулі.

Колекції безхребетних тварин, (не враховуючи комах) налічують близько 45 тисяч зразків, серед яких губки і малакологічні збори Бенедикта і Владислава Дибовських з Байкалу, Ангари, Амуру, Манчжурського моря та Каспію; корали та молюски експедиції принца Монако у Середземному, Червоному і Адріатичному морях; різноманітні голкошкірі з перших біологічних станцій у Неаполі та Трієсті.

Ентомологічні колекції музею налічують близько 110 тис. зразків світової фауни. Особливої уваги заслуговують: клопи і цикади Е.-Ф. Гермара, метелики Європи - О. Штодінгера, жуки та метелики – А. Уляновського, метелики Галичини – С. К. Петруського, метелики Японії, Далекого Сходу, Паміру, Кавказу і Австралії – Л. Лясоти.

Іхтіологічні фонди представляють більше 500 видів риб, серед яких панцирні щуки, амія, багатопери, а також такі рідкісні у Європі види - білуга, форель струмкова морфа fario та сазан.

Колекції амфібій і рептилій налічують біля 700 видів. Серед них варто відмітити протея та японську велетенську саламандру, з видів Європейської фауни - тритона карпатського. Цінними є скелети: супової черепахи та туатари – видів, які знаходяться на межі зникнення, опудала ромбічного пітона і китайських алігаторів, плазуни Ліберії, привезені проф. Я. Гіршлером у 1935-1936 рр.

Орнітологічна колекція охоплює понад 1000 видів птахів, що становить 1/10 від їх світового різноманіття. До унікальних експонатів належить колекція колібрі та нектарниць, колекції зібрані М. Янковським, Б. Дибовським та Я. Грохмаліцьким на Далекому Сході, в Кореї, Південно-Східній Азії та Австралії, Південній Америці; колекції птахів України проф. Ф. Й. Страутмана та доц. Н. І. Сребродольської.

До раритетних колекцій ссавців належать: африканські тварини В. Водзіцького, зібрані у 1900-1910 рр. на території колишньої німецької Південно-Африканської колонії, колекції рогів гірських баранів та козлів з Тянь-Шаню зібрані у 1907-1908 рр.; трофеї з Ліберії; подарунки китобійної флотилії “Слава” та матеріали експедицій у Казахстан 1960-1964 рр.

Протягом 80-х років ХХ століття основним напрямком роботи музею було збереження зібраних зразків і дещо в меншій мірі поповнення та ревізія його наукових фондів.

Результатом відсутності таких ревізій стала повна відсутність на 1997 рік будь-яких каталогів та описів колекцій музею за майже двохсотлітню його історію. Лише у 2000 році нам вдалося опублікувати перший каталог: «Каталог рідкісних та червонокнижних видів тварин колекцій Зоологічного музею», у 2001 році – «Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибовського» та у 2005 році – «Рівнокрилі комахи (Homoptera) з колекції Е.-Ф. Гермара у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка».

У 2003 році довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина) і з того часу, щорічно публікується у кожному наступному виданні.

У тому ж році опис орнітологічної колекції нашого музею ввійшов до Огляду основних Європейських колекцій птахів (AninventoryofmajorEuropeanbirdcollections, 2003). Крім того, описи і фотографії камчатських колекцій Б. Дибовського, а також інформація про музей опубліковані у книзі Марії Дибовської “Kamczatka i jej ludy autochtoniczne: w fotografiach, tеkstach i eksponatach Benedykta Dybowskiego” (Warszawa, 2003).

Працівниками музею протягом всіх років велися та ведуться роботи з поповнення і систематизації фондів, у результаті чого колекції збагатилися більше ніж на 2 тис. експонатів. Серед зразків до музею надійшли нові види, такі як: лазуровий папуга, аратинга яндая, нерозлучники Фішера та масковий, карела золотиста, жаба плямиста веслонога, черепаха червоновуха, тріонікс китайський, астрильд гострохвостий, амадина Гульда, полози: тонкохвостий, смарагдовий та маїсовий, крокодил нільський і різноманітні безхребетні тварини. У найближчий час планується виготовити експонат анаконди, яку подарували музею з приватної колекції.

Співробітники музею взяли участь у складанні міжнародного анотованого списку решток морської корови Hidrodamalisgigas(збір очолив Др. Стефано Маттіолі з Університету в Сієні, Італія). Шляхом опрацювання літературних даних та контактів з іншими музеями встановлено, що зі стін нашого музею походять 5 повних скелетів цієї тварини: три з яких зберігаються в Україні (один у Львові і два в Києві), четвертий у Відні, а п’ятий був переданий до Варшави, але там зник. І практично усі наявні в Україні частини скелетів цього виду походять з нашого музею (не повний скелет у Харкові, череп в Одесі та ін.) Всього ж у світі налічується 27 повних скелетів цієї тварини та понад 550 кісток, які зберігаються у 51 музеї в 42 містах.

При опрацюванні музейних колекцій описано і частково відновлено історію колекцій комах зібраних Е.-Ф. Гермаром у 1810-1840 рр. Встановлено, що колекція налічує біля 1830 видів тропічних клопів і цикад, загальною кількістю 4258 зразків, з яких 256 не визначені до цього часу. Серед колекції налічується 42 вперше описаних для науки види, загальною кількістю 71 екземпляр. У бібліотеці Зоологічного Інституту РАН замовлено і зроблено копії робіт Е.-Ф. Гермара датовані 1814-1818 роками для встановлення та підтвердження типових видів. Всього в музеї, на сьогодні, відомі і зберігаються 61 типовий вид тварин.

При співпраці з теріологами Зоомузею Московського держуніверситету вдалося розшифрувати етикеткову інформацію та визначити масову вибірку кажанів листоносів з Танзанії.

За допомоги співробітника Інституту зоології ім. І Шмальгаузена НАН України к.б.н. О. Корнюшина проведено аналіз байкальських колекцій двостулкових молюсків Б. Дибовського, із серійних проб виділено 5 лектотипів; за допомоги к.б.н. Ситнікової Т. з Іркутська, опрацьовано колекції черевоногих молюсків зібрані Б. Дибовським в оз. Байкал, серед яких описано ще один типовий вид молюсків, який відомий з часів Б. Дибовського і знайдений лише у наших колекціях, що надає їм значно більшої цінності.

Завдяки співпраці Зоологічного музею з Біологічною станцією Хотцервальд (Зах. Німеччина) у 2003 році, для потреб музею, отримано хімічний препарат Siebokal-Es та витратні матеріали (очі для птахів, ентомологічні булавки), які слугують для виготовлення зоологічних колекцій і відсутні у вільному продажі в Україні.

У квітні – травні 2003 року музей для вивчення стану збереженості та обліку документів відвідали представники обласного архіву, що входять до складу комісії від Національного архівного фонду Держкомархіву України. Зауважень, щодо збереження фондів та ведення документації не було.

У тому ж таки році, у Міністерство освіти та науки України, подано документацію на внесення наукових фондів та експозиції нашого музею до державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання. 18 липня 2005 року згідно договору № Н/6 – 2005 до реєстру об’єктів, що становлять національне надбання було внесено «Наукові фонди та музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка».

Співробітники музею брали і беруть участь у науково-дослідній тематиці кафедри зоології, зокрема: «Сучасний стан, тенденції змін та збереження біотичного різноманіття гетеротрофних організмів в природних і антропогенізованих екосистемах Західного регіону України.» Керівник: проф. Царик Й.В. Термін виконання: 1999-2004 рр.; «Вплив екологічних факторів середовища на стан та збереження біологічного різноманіття Шацького національного природного парку.» Керівник: проф. Царик Й.В. Термін виконання: 2000-2002 рр.; «Моніторинг екосистем транскордонних територій Розточчя та Західного Полісся». Керівник: проф. Царик Й.В. Термін виконання: 2006-2008 рр.

До 2002 року співробітниками Зоологічного музею велися дослідження одонатофауни України за напрямками: фауністичні дослідження сучасного стану одонатофауни; екологічні дослідження (вивчаються регіональні особливості екології бабок, досліджуються біоценотичні зв’язки), згідно чого було підготовлено розділи до монографії “Фауна України. Бабки ” (Вестник зоологии. №15. К., 2000. – 155 с.).

З 1995 року ведуться роботи з вивчення міграцій та орієнтації птахів, для чого неподалік с. Чолгині Яворівського району організовується польовий орнітологічний табір, а на його базі та при Зоомузею у 1999 році створено ГО «Західно-Українська орнітологічна станція».

За час проведення досліджень нами були відловлені і закільцьовані понад 26 тис. птахів більше ніж 100 видів; проведено понад 500 дослідів з орієнтації; спільно з шведськими орнітологами зібрано матеріал для генетичного аналізу синьошийок (Lusciniasvecica), що пролітають через територію західної України.

Ведуться фауністичні дослідження фауни заказника “Чолгинський”, де  виявлено 24 червонокнижних види птахів, а всього орнітофауна налічує176 видів.

Проведено ряд обліків гніздової орнітофауни р. Прип’ять і успішності гніздування куликів у долині річки (1998-2006 рр.). Спільно з німецьким товариством охорони птахів (NABU, Німеччина) у 2001 році здійснено експедицію "Прип’ять-2001" у Ландшафтний природний парк "Прип’ять-Стохід", де й проведено дані дослідження.

Розпочато роботи з кільцювання та дослідження міграцій птахів у «Рівненському» природному заповіднику.

Проведено обліки червонокнижних видів птахів у різних областях України для нового видання Червоної книги, подано список нових видів до цього видання і підготовлено необхідні видові нариси та обґрунтування.

Створено комп’ютерну базу даних колекції ссавців Зоологічного музею, проводиться донабір та форматування нового Каталога колекцій: «Ссавці (Mammalia)у колекціях Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка» (понад 300 зразків, 147 видів).

До 100-річчя з дня народження, підготовлено електронний варіант «Каталога малакологічної колекції проф. В.І. Здуна», який буде містити розширену біографію цього видатного українського зоолога. Каталог планується опублікувати до дати ювілею – до грудня 2007 року.

Ведуться роботи з підготовки рукопису нового каталога «Напівтвердокрилі комахи (Hemiptera, Heteroptera) з колекції Е.-Ф. Гермара у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка», вік яких складає майже 200 років; та роботи з підготовки «Путівника по музею».

Спільно з доцентом кафедри лісівництва НЛТУ Делеганом І.В. Шидловський І.В. закінчують підготовку навчального посібника «Орнітологія».

Створено англійську та оновлено українську версію web-сторінки з описом Зоологічного музею на сайті ЛНУ ім. І. Франка, подано link-и на наші сторінки зі сторінок кафедри зоології та Природознавчого музею НАН України.

З 2000 по 2006 рік співробітниками музею опубліковано близько 100 статей і тез конференцій різних рівнів.

Співробітниками підготовлено і подано рекомендації щодо рекультиваційних робіт на території ДГХП "Сірка" (поблизу м. Яворів), Роздільського ДГХП, Подорожнянського кар’єру.

Матеріали досліджень співробітників використані при складанні науково-технічної документаці та обґрунтувань створення наступних територій природо-заповідного фонду: орнітологічний заказник «Чолгинський», заказник «Чоновини», Регіональний ландшафтний парк «Прип’ять – Стохід», спільно зі співробітниками Природного заповідника «Розточчя» проведено інвентаризацію природо-заповідних об’єктів Львівщини.

Зоологічний музей проводить екскурсії як для студентів та співробітників нашого університету так для відвідувачів з міста. З 2000 року музей відвідали понад 24 000 осіб з навчальних закладів Львова, нашої та інших областей України. Крім того, музей відвідали гості із закордону, зокрема: Грузії, Білорусі, Польщі, Чехії, Індії, Нігерії, США, Кіпру, Перу, Росії, Тунісу, Туреччини. Співробітниками музею були проведені екскурсії для працівників: Уманського, Дрогобицького, Східноукраїнського, Одеського та Соломонового університетів; Канівського природного заповідника, Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” та Поліського парку народового (Польща), Природного заповідника «Розточчя»; для співробітників Західної регіональної митниці.

Експозиція та окремі експонати Музейної колекції використовувалися у проведенні малих практикумів із зоології безхребетних та хребетних тварин, великого практикуму із зоології, спецпрактикуму та спецкурсів: орнітологія, теріологія, етологія, зоогеографія, екологія (1-5 курс). Крім того, всю Музейну експозицію використовували для проведення занять і тематичних екскурсій для школярів загальноосвітніх шкіл та різного роду навчальних закладів міста Львова і області.

На базі музею учні Львова та області готувалися до олімпіад з біології всіх рівнів, а також протягом двох років проводилась навчальна практика Львівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва ім. І. Труша.

Об’єкти орнітологічної та теріологічної колекцій, протягом останніх 3-х років, використані для підготовки та захисту 6 кандидатських дисертацій: Дикого І.В., Шидловського І.В., Закали О.С. (Львів - Київ), Зіненко О.М. (м. Харків), Широкої О.О. (м. Іркутськ), Палько І.В. (м. Москва) та деяких інших.

Силами співробітників музею та кафедри зоології на біологічному факультеті організовано наукову конференцію «Пам’яті ІВАНА ВЕРХРАТСЬКОГО – видатного українського природознавця, фольклориста й етнографа», м. Львів, 12 квітня 2006 року. У конференції взяли участь представники з 10 наукових та вищих навчальних закладів України; загалом 38 осіб (секція біологічна).

Протягом звітного періоду у музеї мали змогу працювати науковці інших навчальних та наукових установ з-за кордону і України, зокрема: Державного природознавчого музею НАН України (м.Львів), Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (м.Київ), Житомирського педуніверситету, Донецького національного університету, Інституту лімнології Північного відділення РАН (м. Іркутськ), Музею природи Харківського національного університету ім. Каразіна, Біологічного факультету Московського державного університету ім. Ломоносова, Інституту екології Карпат НАН України, Іллінойського центру біорізноманіття (США).

За участі співробітників музею виконувалися наступні проекти :

Проект “Чолгині – 98” №1050 за підтримки Екологічного фонду Львівської обласної державної адміністрації (1998).

Проект “Avosetta – Summer Camp” – OEK/KNIP/MOU 9901 запідтримки Office of the Agricultural Counselor, Royal Netherlands Emmbassy (1999).

Проект “Avosetta – 99” № 701 за підтримки Цільового фонду навколишнього природного середовища Львівської обласної державної адміністрації(1999).

Проект “To conserve the nature” – OEK/KNIP 0221 запідтримки Office of the Agricultural Counselor, Royal Netherlands Emmbassy (2002).

ПроектУкраїнськоготоваристваохорониптахів – “Important Birds Areas”, щовиконувавсязафінансування Bird Life International протягом 1996-2000 рр.

Проект Українського товариства охорони птахів з дослідження та охорони деркача (Crex crex) в Україні протягом 2000-2001 рр.

Міжнародний науковий проект “Wader Wetlands Inland” (WWI) спільно з NABU (Germany) протягом 1997-2007 рр.

Міжнародний науковий проект “Tringa glareola – 2000” спільно з Waterbird Reseach Group KULLING (Poland) –протягом 1997-2003 рр.

Голандсько-польсько-українсько-білоруський проект “Природні ресурси долини річки Буг: стан, загрози, збереження”. №75668/Ukraine (підпроект “Фауністичні дослідження”) за фінансування Wetlands International протягом 1998-2000.

Польові семінари з вивчення і охорони хижих птахів організовані за співпраці ЗУОС із “Working Group on Research and Protection of Birds of Prey and Owls (Slovak Republic)“ та “Eagle Conservation Committee (Poland)“ за підтримки “Partnership Foundation (Poland)“ в 1999 р.

Серед працівників Зоологічного музею один кандидат біологічний наук – завідувач, два інженери – один із яких закінчує підготовку кандидатської дисертації та один старший лаборант захист кандидатської роботи якого планується у цьому році в Інституті зоології НАН України (м. Київ).

Таким чином, на сьогодні в Зоологічному музеї зберігається типовий матеріал 61 виду тварин, що говорить про не-аби-яку цінність його зборів. Із 6731 виду та підвидів хребетних тварин, які занесені до “червоного” списку Міжнародного союзу охорони природи (2000 р.), 152 види, або 2,3% представлені в колекціях музею. Стає очевидною цінність зібраних колекцій. По-перше, вона полягає у географічному відображенні зборів. Саме за даними етикетажу сьогодні можна описати зміни ареалів багатьох рідкісних видів тварин не лише в Україні, але й в інших куточках Землі; встановити, де ці види зникли і спробувати з’ясувати причини їх зникнення. По-друге, в музеї зібрані деякі зниклі види тварин, які вже неможливо побачити в природі. По-третє, наявні експонати слугують документальним підтвердженням необхідності проведення активної природоохоронної роботи і є наочним матеріалом для навчального процесу студентів природничих спеціальностей.

Вітаємо на сайті Зоологічного музею!