Наукові - дослідження в галузі генетики актиноміцетів

З 1981 року на кафедрі генетики та біотехнології вивчається генетика актиноміцетів, зокрема, досліджуються механізми генетичної нестабільності в актиноміцетів, генетичний контроль біосинтезу ними антибіотиків та їх стійкості до антибіотиків, розробляються методи генетичного та генно-інженерного конструювання штамів актиноміцетів - продуцентів антибіотиків. Ці дослідження проводяться під керівництвом проф. Федоренка В.О. У них брали участь кандидати біологічних наук Басілія Л.І., Настасяк І.М., Кириченко Н.В., Голець Л.М., Заворотна С.А., Мар'їна О.В., Фурс А.Р., Дубицька Л.П., Осташ Б.О., Лужецький А.М., Ребець Ю.В., Громико О.М., Осташ І.С., Климишин Д.О., Горбаль Л.О. Кобилянський А.М., Мироновський М.Л., Рабик М.В., Макітринський Р.П., Забуранний Н.В., співробітники і аспіранти Мазепа А.Й., Панькевич К.О., Самбір М.В., Грубський Я.П., Аравіцька О.В., Грень Т.П., Ципік О.В., Лопатнюк М.М., Мутенко Г., Ющук О.С., Буцяк А.В., Станчак К. а також студенти кафедри.

З 1986 року на кафедрі розпочато генетичне вивчення низки промислових актиноміцетних штамів-продуцентів антибіотиків еритроміцину Saccharopolyspora erythraea, канаміцину Streptomyces kanamyceticus, спіраміцину Streptomyces ambofaciens, хлортетрацикліну Streptomyces aureofaciens. Ці роботи проводилися у співпраці із вченими Державного науково-дослідного інституту генетики та селекції промислових мікроорганізмів (Москва, проф. Ломовська Н.Д.), Державного наукового центру антибіотиків у (Москва, акад. Навашин С.М., проф. Даниленко В.М.), Інституту мікробіології БАН, Софія (проф. Т. Тодоров) та фахівцями Курганського комбінату "Синтез". Ці дослідження були складовою частиною проблеми 5.2.2.2.1. "Генетика та генна інженерія продуцентів антибіотиків" Комплексної програми науково-технічного прогресу країн - членів РЄВ. У 1988 році створено науково-дослідну лабораторію генетики, селекції та генетичної інженерії продуцентів антибіотиків (зараз НДЛ – 42 генетики, селекції та генетичної інженерії біологічно активних речовин), яка до 1991 року була філією Міжнародної лабораторії генетичної інженерії продуцентів антибіотиків, яка функціонувала на базі організацій – виконавців згаданої програми. У вересні 1988 року у Львівському університеті на базі кафедри та НДЛ-42 пройшла Міжнародна конференція "Генетика та генна інженерія продуцентів антибіотиків", в якій взяли участь понад 60 спеціалістів з СРСР, Угорщини, Болгарії, Чехословаччини, Югославії, Німеччини. У травні 1991 року кафедра організувала і провела Робочу нараду виконавців НТП Держкомітету СРСР з народної освіти "Нова медична техніка та медичні препарати".

Вивченню продуцентів антибіотиків був також присвячений міжнародний науковий проект BMBF 0311308 "Резистентність до власних антибіотиків у продуцентів полікетидів" (1996-1998), виконавцем якого була кафедра. Ці дослідження були також предметом договору про співпрацю між біологічним факультетом ЛНУ ім. І.Франка та відділом молекулярної та клітинної біології Ганс Кньоль Інституту дослідження природних сполук в Йєні, ФРН (зав. відділом, проф. Г.-П. Салюц), який виконувався в 1996-1998 роках. Крім того, проекти кафедри з генетики актиноміцетів-продуцентів антибіотиків були включені у різні роки у ДНТП "Найновіші методи біоінженерії" ДКНТ СРСР (1990-1991), НТП Держкомітету СРСР з народної освіти "Нова медична техніка та медичні препарати" (1989-1991), програми Державного фонду фундаментальних досліджень (1994-1995, 2006-2007), наукові програми Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості (1994-1996), ДНТП "Біотехнологія" та "Перспективні біотехнології" ДКНТ України, координаційні плани Міністерства освіти і науки України.

З 1996 року основна увага приділялася актиноміцетам-продуцентам протипухлинних антибіотиків, зокрема, даунорубіцину і доксорубіцину (штами Streptomyces peucetius), ландоміцинів (Streptomyces globisporus та Streptomyces cyanogenus), урдаміцинів (Streptomyces fradiae) і ногаламіцину (Streptomyces nogalater). Ці дослідження проводилися у співпраці з вченими Інституту мікробіології та вірусології НАН України (проф. Б.П. Мацелюх), Ганс-Кньоль Інституту дослідження природних сполук (Йєна, ФРН, др. Г. Крюгель), Національного біотехнологічного центру (Мадрид, Іспанія, др. Ф. Мальпартида), Університету штату Кентуккі (Лексингтон, США, проф. Ю. Рор), Фрайбурзького університету (ФРН, проф. А. Бехтольд), Університету Ов'єдо (Іспанія, проф. Х. Салас), Університету фармації і прикладних наук про життя (Ніїгата, Японія, проф. Т. Накамура). У серпні 1998 року кафедра провела Робочу нараду виконавців проекту INTAS - Україна 95-20 "Біотехнологічне вдосконалення продуцента нового потенційного протипухлинного антибіотика" (1997-2000) за участю вчених з України, ФРН, Іспанії та США.

Починаючи з 2001 року значна увага приділяється вивченню регуляції біосинтезу антибіотиків, а також використанню регуляторних механізмів для конструювання промислових продуцентів антибіотиків. Зокрема, вивчалися регуляторні гени, що контролюють біосинтез ландоміцинів, ногаламіцину, ліпоміцину (продуцент Streptomyces aureofaciens Tu 117), симоциклінону (продуцент Streptomyces antibioticus Tu 6040), авіламіцину (продуцент Streptomyces viridochromogenes Tu57).

Наукові проекти, які виконуються на кафедрі у даний час, зосереджені на дослідженні генетичного контролю біосинтезу фосфогліколіпідного антибіотика моеноміцину у Streptomyces ghanaensis, глікопептидного антибіотика тейкопланіну у Actinoplanes teichomyceticus, тіопептидного антибіотитика сіоміцину у Streptomyces sioyaensis та ангуциклічного антибіотика ландоміцину А у Streptomyces cyanogenus. Під час їх виконання ми співпрацюємо з фахівцями Гарвардського університету (м. Бостон, США, проф. С. Уокер), Гельмгольц Інституту фармацевтичних досліджень (м. Саарбрюкен, ФРН, д-р А. Лужецький, проф. Р. Мюллер), Фрайбурзького університету (ФРН, проф. А. Бехтольд), Університету Інсубрії(м. Варезе, Італія, проф. Ф. Марінеллі), Джон Іннес Центру (м. Норідж, Велика Британія, д-р Е. Трумен), кафедри мікробіології Московського університету (д-р Г. Стрешинская, д-р Є. Тульская), кафедри промислової біотехнології Національного технічного університету «КПІ» (Київ, доц. Тодосійчук Т.С). Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України (м. Київ, д-р Шульга С.М.).

З 2010 року виконуються наукові проекти з розробки біотехнологій використання актиноміцетів у екологічній інженерії, зокрема досліджується їх здатність використовувати октетну сірку і відновлені сполуки сірки як джерела живлення, вивчаються гени, які контролюють цикл сірки в актиноміцетів, аналізується стійкість актиноміцетів до металів і їхній потенціал щодо утилізації шкідливих відновлених сполук сірки та покращення сірчаного живлення рослин.

У 1995 році на кафедрі створено Колекцію культур мікроорганізмів-продуцентів антибіотиків, яка нараховує більше 400 штамів і є унікальною в Україні. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 19 серпня 2002 року за №472-р Колекція включена до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. У рамках функціонування Колекції проводиться скринінг ґрунтів із різних регіонів України з метою пошуку та вивчення актиноміцетів – продуцентів антибіотиків, зокрема антагоністів фітопатогенної мікрофлори, а також штамів, які присутні у ризосфері рідкісних та ендемічних рослин, у ґрунтах, забруднених металами, нафтопродуктами тощо. Ці дослідження є предметом договору про наукову співпрацю між кафедрою та Нікітським ботанічним садом, а також угоди між ЛНУ імені Івана Франка і Гемгольц-центром інфекційних захворювань (м. Брауншвейг, ФРН) на виконання наукового проекту «Виділення і скринінг актиноміцетів України» (2012 – 2014 рр.).

Співробітники, аспіранти та студенти, які працювали за цією тематикою, отримали численні індивідуальні ґранти та стажувалися в Інституті дослідження природних сполук (м. Йєна, ФРН), Фрайбурзькому університеті (ФРН), Університеті м. Ов'єдо (Іспанія), Університеті фармації та прикладних наук про життя (м. Ніїгата, Японія), Гарвардському університеті (м. Бостон, США), Кембріджському університеті (Великобританія), Державному науковому центрі антибіотиків і Державному науково-дослідному інституті генетики та селекції промислових мікроорганізмів (м. Москва, Росія), Інституті мікробіології Болгарської академії наук (м. Софія), Рейнському університеті Фрідріха Вільгельма (м. Бонн), Університеті м. Білефельд, Лундському університеті (Швеція), Гельмгольц-інституті фармацевтичних досліджень (Саабрюкен, ФРН).

Кафедра генетики та біотехнології разом із вченими факультету біотехнології та біотехніки Національного технічного університету «КПІ» (доц. Шинкаренко Л.М., доц. Тодосійчук Т.С.) розробили систему селекції штама Streptomyces recifensis var. liticus - продуцента комплексу бактеріолітичних ферментів, а з спеціалістами Вузівського спиртового заводу - методи селекції штаму Aspergillus awamori - продуцента комплексу амілолітичних ферментів, що використовується для оцукрювання сировини в спиртовому виробництві. Кафедра також співпрацювала з фахівцями Ладижинської компанії "Ензим" над селекцією штамів Bacillus stearоthermophilus - продуцентів циклодекстринів.

  • Відкрито явище генетичної нестабільності природної множинної стійкості актиноміцетів до антибіотиків та охарактеризовано множинні зміни ознак антибіотикорезистентності як у модельного об'єкту генетики актиноміцетів Streptomyces coelicolor A3(2), так і у низки актиноміцетів - промислових продуцентів антибіотиків
  • Доведено, що природна множинна стійкість актиноміцетів до антибіотиків контролюється хромосомними генами, а її генетична нестабільність переважно зумовлена перебудовами хромосомної ДНК. У геномі Streptomyces coelicolor A3(2) вперше виявлено та охарактеризовано послідовності ДНК, здатні до ампліфікації.
  • Обґрунтовано важливість вивчення закономірностей генетичної нестабільності та їх використання в селекції промислових штамів актиноміцетів
  • Уперше створено та досліджено колекції мутантів промислового продуцента еритроміцину Sacch. erythraea, стійких до антибіотиків, та обґрунтовано підходи до їх використання в генетичному конструюванні та селекції цієї культури
  • Створено колекції генетично - маркованих штамів S. kanamyceticus. Вперше ідентифіковано п'ять генетичних локусів, що контролюють різні етапи біосинтезу канаміцинів
  • Розроблено методи клітинної інженерії щодо штамів-продуцентів антибіотиків еритроміцину Sacch. erythraea та канаміцину S. kanamyceticus і доведено перспективність їхнього використання для вивчення та конструювання промислових культур
  • Вивчено закономірності глюкозної катаболітної репресії у S. kanamyceticus і доведено доцільність використання мутантів із порушеною катаболітною репресією в селекції продуцента канаміцину
  • Уперше створено колекції мутантів S. kanamyceticus, стійких до аміноглікозидних антибіотиків, і описано множинні зміни ознак аміноглікозидрезистентності та їх вплив на біосинтез канаміцинів
  • З промислового штаму S. kanamyceticus вперше клоновано і секвеновано ген kmrB, який кодує метилтранферазу 16S рРНК і зумовлює одночасну стійкість до канаміцину, гентаміцину, сизоміцину і тобраміцину
  • За допомогою методу злиття протопластів вперше побудовано карту зчеплення генів S. kanamyceticus
  • Уперше визначено розміри хромосомної ДНК S. kanamyceticus і охарактеризовано перебудови хромосом мутантів з порушеним біосинтезом антибіотика і зміненою стійкістю до аміноглікозидних антибіотиків
  • Клоновано низку генів, що контролюють біосинтез еритроміцину і канаміцину, створено векторні молекули для уведення генів в клітини промислових продуцентів цих антибіотиків. Створено рекомбінантні штами Sacch. erythraea, що несуть клоновані гени біосинтезу еритроміцину і характеризуються підвищеним рівнем його біосинтезу
  • Створено бібліотеку геному продуцента нового протипухлинного антибіотика ландоміцину Е S. globisporus, клоновано та секвеновано 34 гени, що контролюють різні етапи його біосинтезу
  • Розроблено ефективні методи перенесення рекомбінантних ДНК в клітини актиноміцетів - продуцентів протипухлинних антибіотиків, в системі кон'югаційних схрещувань Esherichia coli - Streptomyces
  • Вивчено генетичний контроль ключових етапів біосинтезу ландоміцину Е. Розроблено методи спрямованого мутагенезу генів біосинтезу ландоміцинів та їх гетерологічної експресії
  • Встановлено, що біосинтез ландоміцинів регулюється шлях-специфічними транскрипційними факторами, що кодуються генами lndI та lanI. Побудовано модель регуляції біосинтезу ландоміцину Е на рівні активації транскрипції структурних lnd-генів. За допомогою методів молекулярного клонування уперше створено „гібридні” регуляторні гени, які кодують поліпептиди з різними комбінаціями амінокислотних послідовностей декількох регуляторних білків, і вивчено здатність таких «гібридних» генів регулювати синтез ландоміцинів
  • Уперше опрацьовано підходи до комбінаторного біосинтезу нових ландоміцинів із зміненою біологічною активністю. За допомогою методів генної інженерії сконструйовано штами з підвищеним синтезом ландоміцину Е, а також штами-продуценти ландоміцину D і нових ландоміцинів F, H, G, М, О
  • Шляхом клонування у клітинах мутанта S. globisporus Е7 гена гікозилтрансферази urdGT2 з кластеру генів біосинтезу урдаміцину S. fradiae створено новий метаболічний шлях, що веде до утворення нових сполук - прежадоміцин-С-глікозидів
  • Уперше опрацьовано системи клонування генів у клітинах протипухлинного антрациклінового антибіотика ногаламіцину S. nogalater і тіопептидного антибіотика сіоміцину S. sioyaensis і вдалося здійснити спрямовану інактивацію генів, задіяних у біосинтез цих антибіотиків
  • Вивчено функції систем генів, які регулюють біосинтез антибіотиків ліпоміцину у S. аuerofaciens Tu117, сімоциклінону у S. antibioticus Tu6040 і авіламіцину у S. viridochromogenes Tu57, а також побудовано моделі регулювання синтезу цих антибіотиків
  • Вивчено роль генів, які кодують АВС-транспортер та протон-залежний антипортер, у синтезі ландоміцинів і забезпеченні стійкості клітин до цих антибіотиків; з’ясовано генетичні механізми взаємозв’язку між синтезом ландоміцинів та їхнім транспортуванням з клітини
  • Вивчено спонтанну мінливість біосинтезу тіопептидного антибіотика сіоміцину в його продуцента S. sioyaensis, визначено оптимальні умови вирощування цього штаму та опрацьовано систему селекції його високопродуктивних похідних
  • Досліджено велику колекцію штамів актиноміцетів за стійкістю до моеноміцину і виявлено штами, які є перспективними геторологічними господарями для експресїї генів біосинтезу моеноміцину, клонованих з S. ghanaensis. Уперше кластер генів безхромофорного похідного моеноміцину з S. ghanaensis перенесено у складі косміди в інші види актиноміцетів – S. coelicolor, S. lavidans і S. albus, а також доведено, що ці штами починають синтезувати похідні моеноміцину під контролем внесених генів, а найкращим гетерологічним господарем для синтезу моеноміцину є мутант S. albus, резистентний до цього антибіотика
  • Встановлено, що біосинтез моеноміцину інгібується підвищеними концентраціями глюкози і фосфатів у живильному середовищі. Доведено вплив клонованих гетерологічних генів, що кодують глобальні регулятори вторинного метаболізму і морфогенезу актиноміцетів, на біосинтез сіоміцину і моеноміцину. Уперше створено веб-сервіс для аналізу вживання кодонів у геномах різних організмів, який розміщено на веб-сайті університету http://ttalynx.bio.lnu.edu.ua;
  • Уперше клоновано і секвеновано ділянки ДНК продуцента сіоміцину S. sioyaensis, що кодують домени аденілюванння нерибосомних пептидсинтетаз. Уперше з використанням біосенсорної системи, яка є предметом патенту «Спосіб виявлення антибіотиків тіострептонового ряду», з ризосфери ялівця високого Juniperus excelsa Bieb, внесеного до Червоної книги України, виділено штам актиноміцетів Streptomyces sp. - продуцент тіопептидного антибіотика бернінаміцину
  • У співпраці з науковцями Гельмгольц Інституту фармацевтичних досліджень (м. Саарбрюкен, ФРН) створено нову ефективну систему нокаутування і аналізу експресії генів актиноміцетів на основі репортерного гена ?-глюкуронідази uidA, а також опрацьовано і випробувано системи транспозонного мутагенезу у клітинах актиноміцетів на основі похідних транспозонів Himar і Tn5 з замінами синонімічних кодонів і доведено їх ефективність
  • Опрацьовано методи індукованого мутагенезу щодо продуцентів даунорубіцину і доксорубіцину S. peucetius, ландоміцину Е S. globisporus, ногаламіцину S. nogalater і сіоміцину S. sioyaensis
  • Створено ефективну систему клонування та нокаутування генів у клітинах продуцента тейкопланінів Actinoplanes teichomyceticus;
  • У результаті скринінгу і вивчення актиноміцетів, який проведений Колекцією культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків ЛНУ імені Івана Франка у співпраці з науковцями Гельмгольц Інституту фармацевтичних досліджень (м. Саарбрюкен, ФРН) виявлено і описано нові природні сполуки: пімприноли А, B і С, (2-амінофеніл)(2-етилоксазол-5-ил) метанон, леополінову кислоту, юніперолід А, рибіміцинон А, лорнеїнові кислоти С і D, олеацеран, олеаміцини А і В
  • У співпраці з науковцями кафедри мікробіології Московського державного університету імені М. Ломоносова, Інституту органічної хімії імені Н.Д. Зелінського РАН (м. Москва) та Інституту біохімії і фізіології мікроорганізмів імені Г.К. Скрябіна РАН (м. Пущино, Росія). уперше виявлено і описано глікополімери клітинної стінки модельного об'єкту генетики актиноміцетів Streptomyces coelicolor M145 - Kdn-вмісну тейхулозонову кислоту раніше не відомої структури (основний полімер) і мінорний полімер - полі(диглікозил 1- фосфат)
  • На моделі біосинтезу фосфогліколіпідного антибіотика моеноміцину уперше встановлено принципи стратегії регулювання вторинного метаболізму, якій притаманна безпосередня взаємодія між структурними генами біосинтезу і генами глобальної регуляції вторинного метаболізму і морфогенезу актиноміцетів
  • Опрацьовано та запатентовано новий спосіб продукції антибіотиків моеноміцинового ряду, який ґрунтується на надекспресії генів плейотропних транскрипційних регуляторів
  • Опрацьованота запатентовано новий спосіб уведення реплікативних та інтегративних плазмід у штамиактиноміцетів родуAmycolatopsis
  • Опрацьовано новий спосіб утилізації шестивалентного хрому Cr(VI) за допомогою штаму Streptomyces sioayensis Lv81
  • Опрацьовано та запатентовано спосіб продукції ландоміцину А, який ґрунтується на уведенні додаткових копій гена-активатора lanI
  • Штами Sacch. erythraea з підвищеною здатністю до синтезу еритроміцину впроваджено на Курганському комбінаті "Синтез"
  • Штами Asp. awamori з підвищеною – альфа-амілазною та глюкоамілазною активністю впроваджено на Вузівському спиртовому заводі (Львівська обл.).
  • Отримано 15 патентів України і 2 міжнародних патенти
  • За результатами роботи підготовано та представлено інвестиційні проекти"Технологія виробництва протипухлинного антибіотика доксорубіцину (адріаміцину)" на Інвестиційному ярмарку '2004 (Львів, 7-9 жовтня 2004 р );„Технологія виробництва протипухлинного антибіотика ландоміцину Е" на Міжнародному ярмарку інвестицій та нерухомості „Україна - ЄС" (Львів, 5-7 жовтня 2005 р.);“Біотехнологія антибіотиків тейкопланінів” на Львівському міжнародному економічному форумі (Трускавець, 1-2 жовтня 2009 р.),«Центр передового досвіду «Мікробні біотехнології» Львівського національного університету імені Івана Франка» на форумі«Інвестиційна весна у Львові: крок до успіху», 22 квітня 2010 року
    Стенд"Колекція культур мікроорганізмів - продуцентів антибіотиків Львівського національного університету імені Івана Франка" був представлений на Днях науки і техніки України в КНР (Шанхай, жовтень 2005 р.)

Результати своїх досліджень в галузі генетики актиноміцетів співробітники кафедри доповідали на:

  • Радянсько-американській конференції "Генетика, таксономія та фізіологія актиноміцетів" (Ялта, 1981)
  • Всесоюзній конференції "Нові напрямки біотехнології" (Пущино, 1984)
  • Всесоюзному семінарі "Сучасні проблеми антибіотикорезистентності" (Москва, 1987)
  • Всесоюзній конференції "Результати і перспективи наукових досліджень з біотехнології та фармакології" (Ленінград, 1989)
  • Міжнародному симпозіумі з генетики та утворення продуктів у актиноміцетів (Ерфурт, 1990)
  • VI (Страсбург, Франція, 1990) та VII (Монреаль, Канада, 1994) Міжнародних симпозіумах з генетики промислових мікроорганізмів
  • VII Національній конференції з виробництва і застосування антибіотиків (Разград,1990)
  • І (Пущино, 1990) та ІІ (Пущино, 1991) Всесоюзних планово - звітних конференціях "Генна та клітинна інженерія" ДНТП "Найновіші методи біоінженерії"
  • VIII (Медісон, США, 1991) , IX (Москва, 1994), X (Пекін, 1997), XII (Ванкувер, Канада, 2001) Міжнародних симпозіумах з біології актиноміцетів.
  • VII (Ніцца, Франція, 1995) та VIІI (Будапешт, 1997) Європейських біотехнологічних конгресах
  • Конференціях Німецького товариства загальної мікробіології "Біологія актиноміцетів” (Йєна, 1994; Мюнстер, 1997; Дрезден, 1999, Фрайбург, 2002, Мюнстер, 2009, Тюбінген, 2010, Бонн, 2011, Брауншвейг, 2012)
  • V (Умань, 1986), VI (Полтава, 1992) та VII (Пісочне, АРК, 2002), VIII (Алушта, 2007), ІХ (Алушта, 2012) З'їздах Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. Вавилова
  • І (Одеса, 1993), ІІ (Чернігів, 2000) та ІІІ (Одеса, 2004) З'їздах Українського мікробіологічного товариства
  • VIII (Чернівці, 2002) та ІХ (Харків, 2006) Українських біохімічних з'їздах.
  • І (Установчому) з'їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004).
  • Kонференції керівників наукових проектів, що входять до координаційного плану Міністерства освіти України (Харків, 1999)
  • 36 Загальнопольському мікробіологічному симпозіумі "Активність мікроорганізмів у різних середовищах" (Краків, 2001)
  • Науково-практичній конференції „Проблеми винахідництва та раціоналізаторства в Україні" (Львів, 2001)
  • І (Київ, 2003) та IV (Дніпропетровськ, 2008) Міжнародних науково-практичних конференціях „Біотехнологія, наука, освіта, практика"
  • 7 і 14 Пущинських школах-конференціях молодих учених «Біологія – наука ХХІ століття» (Пущино, 2003, 2010)
  • II Загальнопольському біотехнологічному конгресі (Лодзь, Польща, 2003)
  • Міжнародній конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження Р. Вейгля „ Мікроорганізми у патогенезі та їхня стійкість до лікарських препаратів" (Львів, 2003).
  • 16 Мікробіологічному симпозіумі (Кіото, Японія, 2003)
  • 76 Конференції Японського біохімічного товариства (Йокогама, Японія, 2003)
  • Науковій конференції "Генетика в сучасному суспільстві" (Харків, 2004)
  • Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів та молодих учених "Биоразнообразие, экология, адаптация, эволюция " (Одеса, 2005, 2007, 2009, 2011)
  • І – ІХ Міжнародних конференціях студентів та аспірантів „Молодь і поступ в біології" (Львів, 2005 - 2013)
  • 11 та 12 Щорічних Бостонських бактерійних конференціях (Бостон, США, 2005, 2006)
  • 10 Пущинській школі-конференції молодих учених, присвяченій 50-літтю Пущинського наукового центру РАН (Пущино, Росія, 2006)
  • Міжнародній науковій конференції "Мікробні біотехнології" (Одеса, 2006)
  • Українсько-німецькому симпозіум з нанобіотехнології (Київ, 2006)
  • Конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті визначного українського біохіміка, проф. В.П. Вендта (Київ, 2007)
  • Міжнародній конференції молодих учених і студентів “Сучасні проблеми мікробних біотехнологій” (Oдеса, 2007)
  • Міжнародних конференціях молодих учених. „Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2006, 2007, 2009, 2011)
  • Міжнародній конференції “Поступ у клітинній біології та біотехнології” (Львів, 2008)
  • III Українсько-польській Вейглівській конференції „Мікробіологія на службі людині” (Одеса, 2009)
  • Міжнародному конгресі „Відкриття та використання ліків: мембранні білки та пошук природних сполук” (Фрайбург, 2009)
  • Міжнародній конференції «Сучасні проблеми генетики, селекції і біотехнології рослин» (Ялта, 2009).
  • Конференції «Цитокіни і лікарські препарати у регуляції функціонування клітини» (Львів, 2010)
  • 5 та 6 Щорічній науковій зустрічі з регіональної кооперації для охорони здоров’я, науки і технології (Львів, 2010, Братіслава, 2011)
  • Літній школі «Мікробні метаболіти: сигнали для ліків», (Дубровнік, 2010)
  • VI Міжнародній конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів» (Алушта, 2010)
  • Конференції «Синтетична біологія продукції антибіотиків» (Сан-Феліу де Гіхольс, Іспанія, 2011)
  • IV ІМБІГ-конференції молодих учених «Moлекулярна біологія: успіхи і перспективи» (Київ, 2011).
  • VIII Парнасівській конференції (Варшава, 2011)
  • Міжнародній науковій конференції «Дендрологія, квітникарство та садово-паркове будівництво», присвяченій 200-річчю Нікітського ботанічного саду (Ялта, 2012)
  • Міжнародній конференції «Actinobacteria within soil» (Оснабрюк, 2012)
  • V Конгресі FEMS (Ляйпціг, 2013)
  • ІІІ HIPS симпозіумі з фармацевтичних наук (Саарбрюкен, 2013)
  • Наукових конференціях ЛНУ імені Івана Франка.

За матеріалами проведених досліджень опубліковано більше 360 наукових робіт, захищено докторські дисертації Федоренка В.О. та Осташа Б.О., а також кандидатські дисертації Настасяка І.М., Кириченко Н.В., Заворотної С.А., Голець Л.М., Демидчук Ю.О., Дубицької Л.П., Осташа Б.О., Лужецького А.М., Ребця Ю.В., Громика О.М., Осташ І.С., Климишина Д.О., Горбаль Л.О., Кобилянського А.М., Мироновського М.Л., Рабик М.В., Макітринського Р.П. і Забуранного Н.В.


Навчальний процес | Наукові дослідження | Наукові конференції | Генетичний клуб | Генетичний гурток МАН | Викладачі і співробітники | Аспіранти | Студенти | Випускники кафедри | Новини Оголошення