Сухомлинов Б.Ф. (18.07.1916 – 13.01.2004)

Сухомлинов Борис Федорович

Борис Федорович Сухомлинов народився 18 липня 1916 року у слободі Уразово Курської області. У 1942 році він закінчив хімічний факультет Ростовського університету. Свій трудовий шлях Борис Федорович почав лаборантом (1942–1943рр.) кафедри біохімії Ставропольського медичного інституту, а з 1943 по 1948 рік був асистентом цієї кафедри. Із 1948 року його доля пов’язана зі Львовом. Спочатку (1948–1951 рр.) він був науковим співробітником науково-дослідного інституту гематології та переливання крові. У 1950 році Сухомлинов Б.Ф. захистив кандидатську дисертацію на тему “Дихальна функція крові собак після видалення різних відділів шлунку”. З 1951 по 1961 рік працював науковим співробітником науково-дослідного інституту агробіології АН УРСР. У 1961 році Сухомлинов Б.Ф. був запрошений на посаду доцента кафедри фізіології людини і тварин у Львівський університет.

У 1962. році він захистив дисертацію на звання доктора біологічних наук на тему “Біохімія крові за умов хронічної гематурії великої рогатої худоби”. Із 1950 по1963 рік кафедри біохімії, як підрозділу біологічного факультету Львівського університету не було. Відродження кафедри у складі Львівського державного університету імені Івана Франка відбулось у 1963 р. під орудою Бориса Федоровича Сухомлинова, який був її завідувачем упродовж 25 років, а з 1988 по1993 рік працював професором кафедри біохімії. Наукові інтереси Б. Ф. Сухомлинова були у сфері радіобіології та молекулярної біології. Він зробив вагомий вклад у розвиток структурно-метаболічної теорії дії іонізуючого випромінювання, заснував пріоритетний напрям дослідження первинної структури гемопротеїнів тварин за умов різних патологій. Борис Федорович Сухомлинов є основоположником наукової школи „Біохімія і молекулярна біологія”. Під його керівництвом учасниками наукової школи кафедри виявлено ocновні закономірності дії сублетальних та летальних доз іонізуючого випромінювання на структурно-функціональні властивості киснево-транспортних білків, а також молекулярні принципи протекторної дії гіпоксичних газових сумішей і дослідження первинної структури міоглобінів різних видів тварин. Професор Сухомлинов Б. Ф. підготував 49 кандидатів біологічних наук. З-під його пера вийшло понад 350 наукових праць. Він був нагороджений медалями “Винахідник СРСР” (1980), “Ветеран праці” (1985), “За досягнуті успіхи у розвитку народного господарства” (1987). Протягом багатьох років був членом Наукових Рад АН СРСР та АН УРСР.

Серед учнів професора Сухомлинова, які продовжили його справу і внесли вагомий вклад у розвиток української та світової біохімії, слід назвати: члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора, Ростислава Степановича Стойку, доктора біологічних наук, професора Дробот Людмилу Борисівну, доктора біологічних наук В’ячеслава Миколайовича Коробова, доктора біологічних наук, професора Наталію Олександрівну Сибірну, доктора біологічних наук, професора Столяр Оксану Борисівну, доктора біологічних наук, професора Миколу Миколайовича Великого, доктора біологічних наук, професора Юкало Володимира Глібовича.